КАПИТАЛИЗМНІН АКЫРЫ
Империализм оз кайшылыгынан жойылган. Бар байлыкты бір бірімен болісе алмай, ірі-ірі ондіріс жане сауда орындарынын иелері ондірісті токтаткан. Бул ірі-ірі ондіріс орындары болган, трестер, картельдер тагы сол сияктылар. Осыдан барып алеуметтік капитал пайда болады. Ол оз аягына турганша мемлекеттін комегімен калыптасып, мемлекеттін занды карауында болады. Мемлекеттін ондірісті акша аркылы баскару багыты оседі. Бурынгы мемлекетпен біріккен монополистер мемлекеттін кадагалауына тусіп, бірте-бірте алеумет меншігіне айналады. Социализм барысындагы мемлекет меншігіне айналган ондіріс бул жерде алеуметтік меншікке айналып, мемлекеттін колдауында болады. Мемлекет когамнан болініп, алгаш рет когамнын устінен карайтын кушке айналады.
Бул жерде экономикалык кайшылыктар бірте-бірте каржы кайшылыгына ауысады. Ол ушін тубегейлі озгеріс журуі керек. Капитализм омір суріп туру ушін акша унемі капиталга айналып отыруы керек. Капитализмнін дамуында Улы токырау деген кезен бар (Веливая депрессия). Капитализм алемін дур сілкіндіріп, бар омірді тунгиыкка алып келіп тірегеннен кейін, ол кезеннен Батыс актык кушін жумылдырып, ышкына арен шыкты. Одан шыгу ушін Батыска он жылга жуык уакыт керек болды. Ол кезен откеннен кейін капитализм кайтадан тіріліп жанданды. Неге?
Бул жерден бастап акшанын капиталга айналу процессі токтап, керісінше, капиталдын акшага айналу процессі басталады, ягни когам байлыгы бірте-бірте акшага айналады. Ендігі жерде адамды козгайтын куш акша болады. Капитал когам байлыгы. Капитал деген тусінік букіл ондіріс кушін, онын даму денгейін, онын ішінде жумысшы куштерді де камтиды. Содан барып капитал букіл когам байлыгын корсетеді. Демек когам байлыгы акшага айналады. Бул когамнын байлыгы осы уакытка шейін санаулы гана мемлекетпен коян-колтык біріккен ірі-ірі империализмнін монополистерінін колында болган. Букіл когам омірі солардын талкегіне багынган. Ендігі жерде солар ие болган байлыктын барі бірте-бірте жеке адамдардын колына тусіп, акшага ие болган мындаган, миллиондаган адамдар пайда болады. Бул жерде коптеген адамдардын байлыкка деген куштарлыгы дамиды. Американы басынан алга суйреген осы куштарлык, Улы токыраудан кейін кобейіп еркіндік алды, сойтіп ол басында Американы, кейіннен букіл Батысты алга суйреді. Бул жерде адамдар бірігіп, мемлекеттін колдауымен касіпорындарды, улкен онеркасіптерді кураган. Ауыл шаруашылыгын жургізді. Осы жерде несиенін де тур-турлері туады. Олар адамдарга карай бейімделеді. Бірак бул ендігі жерде жеке меншік емес, жогарыда корсеткендей, алеуметтік меншік болган, ягни ірі немесе орташа компаниялардын, корпорациялардын коптеген адамдардын акшаларынан куралган меншігі. Бул жерде баскы кездерде ондіріс орындары бірте-бірте іріленген, бірак сонымен катар техниканын негізінде майдалану процессі де журген, соган сайкес банклер де майдаланган. Бул жерде когам адамга каратай икемделген, кейіннен бірте-бірте ар адамга каратай бейімделеді. Ал бул бейімделу акша жасау аркылы жузеге асырылады. Осынын негізінде демократия дамыган, ар адамнын еркіндігі.
Бул социализмнен шыккан адамдар ушін жана дамудын озіндік улгісі болып, когамнын ар адамнын еркін іс-арекетіне бейімделуін корсетті. Бірак бул улгі бізге кері асерін тигізді. Бул тек кана Батыска гана тан жуйе болган жане сонымен катар Батыста гана калыптаскан, сол жакта гана жумыс істеген адіс кана болган. Бул тарихи ешкашанда кайталанбайтын жагдай, ойткені бул жуйе социалистік жуйемен карама-карсылыкта калыптаскан. Бул жуйенін тагы бір ерекшелігі мынада. Бул социализммен карама-карсылыкта гана калыптасып, социализмнін кулауынан бастап, бірте-бірте ыдырап жойылуга багыт алган. Онын ыдырауын анык корсететін бір-ак жай бар: ол алеуметтік капиталдын ыдырауы жане майдалануы. Бул социализмдегі когам меншігінін ыдырауына сайкес процесс.
Диалектикалык тургыдан алып караганда, бул бір біріне карама-карсы турган екі системанын (социализм мен капитализмнін) бір жагы жойылса, онда екінші жагы да жойылады. Мысалы, капитализмнін жойылып, социализмнін сакталып калып, ары каратай коммунизмге кошуі мумкін емес. Керісінше, капитализмнін сакталып, социализмнін де жойылып кетуі мумкін емес. Бул бір біріне карама-карсы екі системанын жойылуы - тек кана когам дамуынын жана сапага кошуінін жолы. Муны Гегель диалектикалык даму деген. Кандай болмасын заттын дамуы екі жакка болініп, солардын карама-карсылыгынын куресінде журіп, тубінде солардын жойылуы аркылы жана сапага ауысады. Ал бул диалектикалык козкарастан социализмнін тікелей коммунизмге отетіні, ал капитализмнін бірте-бірте жойылатыны – бул киялдау гана болган. Казіргі кезенде капитализм осы жолмен жойылу барысында, ал социализм болса куйреу барысында мулдем ускынсыз турге енген. Біз казір омір кешіп отырган когамды не капитализм деп, не социализм деп айта алмайтынымыз да осыдан. Ал капитализмнін «рыночная экономика» деген сур-сипаты да жетісіп турган жок, бул тарихи даму барысында пайда болган екі системанын бірте-бірте жойылу барысы гана. Бул жагынан алып караганда, «рыночная экономика» деген болашактын карсанын корсетеді жане онын адам козкарасынан даму устінде екенін білдіреді.
Осы себептен капитализм жуйесінде мемлекет меншігі енді калыптаспайды. Бул тарихи откен кезен, екінші рет кайталанбайды. Ол тек кана социалистік кеністікте гана калыптаскан. Социализм барысында мемлекет когам ;ндірісі мен когам байлыгын жетпіс жылдан астам коластында устап турган. Мемлекеттін коластынан шыгып, жеке адамдардын колына тускеннен кейін ондіріс ыдыраган. Батыста да мемлекет ыдырауды устап тура алмайды, озі де ыдырайды, ойткені ар адамнын акшага ие болу процессі осіп-орбиді. Бул жерде ешкандай «алеуметтендіру» немесе «улттык меншікке» айналдыру жумыс істемейді. Ендігі жерде мемлекет тек кана акшага гана ие бола алады жане сол акша аркылы гана баскара алады. Батыстын озі осыган келіп тур. Ал мемлекеттін ыдырауы ретсіздікті кобейтеді. Бул казір ешкандай да керек емес.
Откен гасырдын жетпісінші жылдарынан бастап майдалану процесстері кобейген, сонымен бірге адамнын алеуметтік капиталдан боліну процессі де басталып, капитал болшектенеді, ягни сауда капиталы, адамга адам кызмет корсету, гылым, мадениет, білім беру, мемлекет, десаулык сактау тагы сол сияктылар оз алдына калыптасып, жалпы копшіліктін тутынуы алга шыгады. Бул жерде айтылган орындардын барі оз алдына акшага жумыс істеген. Адамды емдеу, окыту тагы сол сияктылар акша булагына айналган. Бул жерде жан-жакты акша жасау процесстері басталады. Сонымен когамнын байлыгын озара болісу амалдары да озгереді. Бурын ондірістегі капиталистер гана бай болса (Рокфеллерлер, Моргандар), енді акша жасагандар баи бастайды. Негізгі баю булагына сауда айналады (спекуляция), кызмет корсету, мемлекет баскару, емдеу, окыту тагы сол сияктылар акшага гана жумыс істеп, акшаны басып шыгару да осыган икемделеді. Сойтіп омір теріс айнала бастайды да, каржы дагдарысы да бой корсетеді. Акшанын кобейгені соншалыкты, ол адамдардын барлыгын шырмайды. Оз бетінше дамыган, копшіліктін ішіп-жеуіне гана багытталган ондірістін дамуында шек жок. Сойтіп осынын негізінде акшанын озі жалпы байлыкка айналып, оган деген куштарлык кезінде букіл алемді козгайтын кушке айналып турса, енді ол тежеуші жане булдіруші кушке айналды. Бірак акша капитал емес жане шын байлык та емес, сонын адамдар колдан жасаган олшемі гана, ол тек кана капиталмен біріккен кезде козгаушы куш болып келсе, капиталдан ажырап, адамнын беталпетіне айланганда керемет булдіруші кушке айналады. Жане сонымен катар акша психологиясы калыптасады.
Сойтіп тарихи дамуда капитализм озінін акырын акшадан табады. Жане сонымен катар жана когамды, ягни адам когамын тугызатын да акша. Ойткені ол адамнын беталбетіне айланып, адамдарды дараландырып, олардын еркінен тыс аркімді жан-жакты дамытады. Ал дамуы жеткен адам оз озін калай болган кунде де танып біліп, тубінде акшаны кажет кылмайды. Сондыктан казіргі кезенде экономиканын емес, байлыктын емес, адамнын дамуы акшамен кайшылыкка тусті. Сойтіп акша казір осы себептен адамнын алдында косе-колдерен турган тарихтагы сонгы когамдык катынас.
Осынын барі пісіп жетілуі ушін, дуние артыгымен ондіріліп, агыл-тегіл болып жатуы керек. Сол дуние адамдардын баріне жетуі керек. Адамдар сол дуниені сауда-саттыкка айналдырады. Осынын негізінде акша да оз бетінше дамитын кушке айналып, когамды осы негізде екі жакка боледі. Сонын кушімен молшылыкта жокшылык дамиды. Ал бул колдан жасалган жокшылык боганнан кейін, адамдарды катты ойландырып, олардын еркінен тыс сана-сезімін жане акыл-ойын дамытады. Ал біздін социализмнен кейін осындай омірге кошкеніміз, Батыстын улгісімен коркееміз деген емес, кайта мажбур болганнан кейін істелінген амалдар. Осы жолмен біз ары каратай алі журетін болсак, онда біз копке бармай оку орындарын да жабамыз, білім булагын да кыскартамыз. Батыста коп уакытка шейін акшанын негізінде жумыс істеп турган уйымдар мен мекемелер, емдеу, оку орындары тагы сол сияктылар бізде кері кеткен. Ал кері кеткен дуниенін мані белгілі – адам емдейтіндер оны ауруга айналдырады, окытатындар кенкелес кылып шыгарады, коргап сактайтын когамдык куштер туншыктырады т. с. с.
Бул акшанын билігі. Мунын барінін гулденетін кезені – молшылыктын дамыган кезі. Демек когам объективті тургыдан алып караганда адамдарды дамытатын денгейге котерілді. Бул адамнын даму процессінін акшанын негізінде теріс айналып журуі жане осынын когамга кері асері. Ескі когам адамнын дамуына бейімделген курылым болган жок. Ал адамнын козсіз дамуы бул курлымды бузып ыдыратады. Ал енді адамнын дамуы ушін бул курылым озгеріп, адамдарга каратай саналы турде бейімделуі керек. Ал бул калай болган кунде де ескі когамнын іріп ыдырауы аркылы гана журеді. Демек бул тарихи кажеттіліктін козсіз, санасыз дамуы гана. Сондыктан бул тек кана саналы баскарылатын даму. Муны баскаратын – бір жагынан тек мемлекет куші гана болса, екінші жагынан адамдардын жана санага келіп. оз оздерін билеуі. Ар адам оз озіне ие болганда гана когам да адам когамына айналады. Ал бізде алі кунге шейін «миллионер болындар» деген ундеуді алга тартады.
Тарихи дамуда белгілі бір уакытка шейін адамнын сана-сезімі, акыл-ойы, угымы калыптасады. Бул калыптасу адам омірінде бутіндей онын жастык шагын камтиды. Калыптаскан сана-сезім мен адамнын ой-орісі ол ересйе келе козгалыска келіп, адам бірте-бірте саналы журетін кезенге отеді. Бул жерде осы уакытка шейін калыптаскан ойлау жуйесі козгалыска келеді. Бул ар адамды киялдан шындыкка каратай бурады. Толып, кемеліне жеткен сананын ерекшелігі сода, ол ешнарсеге аландамай, оз танымымен жане оз білімімен журеді жане сонымен катар оны оз тажірибесі мен білімі баскарады. Осыдан барып біз мынандай бір сурак койайык. Біздін санамыздын даму денгейі тарихи козкарастан кай кезенде тур? «Жастык шакта» ма жок алде «пісуі жетіп толыксыган» кезенде ме?
Егер 20 жылдын ішінде сана мен акыл-ой пісіп жетілмесе, онда наразылык оспес еді, ал токырау терендемес еді. Жогарыда акшанын адамнын беталпетіне айналганын біз анык кордік жане соган сайкес адамдардын арасында араздыктын токтаусыз осуін де байкадык. Демек акшага байланган адам акшамен кайшылыкка келіп тур. Бул букіл омірді тежеген, барлык тіршілікке жан-жакты бугау салган. Біздін «каржы дагдарысы» деп уйреншікті тілмен айтып отырганымыз шындыгында омірге туп-тамырынан балта шапкан адам мен оны осы уакка шейін калыптастырып келген акшанын арасындагы шиеленіскен кайшылык. Ескі козкарастан адамнын осы куйін турлендіріп, сан-килы ауендерге сала беруге болады. Ал жана козкараста бул калыптасып, пісуі жеткен ой калай болган кунде де козгалыска келіп, шынайы дуниені, акикатты танып білуге келуі керек. Осы жагдайды есте устасак, ары каратай журуіміз женілдейді.
Осыдан барып «каржы дагдарысы» неше турлі жолдармен ондірісті тежеп, бірте бірте акшага негізделген когамды ыдырауга ушыратады. Сойтіп ондірістен болініп шыккан акша булдіруші кушке айналып, адамдарды бір бірімен соктыгыстырып, сонын негізінде бірте-бірте кырлысуына алып келеді. Муны мадени тілмен «басеке» дегенде, біздін омірде ешнарсе озгермейді. Бул жерде басекеге барі де тусіп, куштілер гана алга шыгып отырады, ал алсіздер жутайды. Арине, бул жерде барі де «мыкты» болмайды, кобісі «алсіздер» болады. Тубінде алсіздердін саны кобейіп, адамдардын бірте-бірте жойылуы басым болады. Бул теріс айналган омір сонымен когамды тежеп, бірте-бірте ондірісті майдаландыру аркылы оны ыдыратып, енді тікелей адамдарды жойуга бет алган. Бул жерден куштілердін гана «шыныгып» шыгатыны даусыз деп ойлауга болады (бул ойдын озі біздін жырткыштарга айналып бара жатканымызды корсетіп тур). Бул дурыс пікір емес.
Біз кулдыраудын бірінші кезенін акшанын кобейуі жане акша иелерінін калыптасуы деп тусінсек, бул жерде шынында да мыктылар гана алга шыккан, ал алсіздер жутаган. Кулдыраудын екінші кезені – акша иелерінін азайуы болады. Бул дегеніміз акша иелерінін куйреуі, акшасы коптердін акшаларынан айырылуы. Бул жерде «куштілер» деген болмайды. Мунын баратын жері біреу-ак – этитанын, ягни когам устінен тонген «ерекше адамдардын» калыптасуы. Біз жогарыда коргендей, империализмнін акырында бар байлык санаулы гана монополистердін колына тусіп, омір солардын гана талкегіне багынса, біздін жагдайымызда ол байлык акша турінде санаулы гана адамдардын колында жиналып, омірге тубірінен балта шабады. Егер дер кезінде колга алынбаса, бул адамдардын жаппай жойылу процессіне айналуы мумкін. Ойткені бірінші жагдайда ондіріс тежелген, ал акшанын негізінде ол ыдырауга ушырап, омірді бірте-бірте жойуга умтылады.
Біз коргендей, бул жерде ешкандай да таптар куресі жок. Бір бірімен куресіп, басекелесіп, жарысатын адамдар гана, ірі болсын, «алсіз» болсын, «мыкты» болсын акша жасайтын адамдар гана. Бул біз жогарыда коргендей ретсіздікке алып келіп согады, омірдін бурынгы экономикага негізделген тартіптерін бузып, адамдардын талкегіне багындырады. Хаос деген тусінік осыдан барып дамиды. Мунын натижесі – кылмыс куштерінін удеуі. Тап кайшылыгы жойылганнан кейін, акшанын негізінде жеке адамдардын кырлысуы кобейеді. Сол бірте-бірте когамнын негізгі кайшылыгына айналган. Батыстын ойшылдары осы ретсіздіктін мазмунын, ман-жайін білмеген сон гана акырзаманды жакындатып, адамдардын бір бірімен жауласуын, кастасуын гана коріп турады. Ал екінші жагынан уміттерін адамнын саналылыгына, акылына, тапкырлыгына, техника мен технологиянын дамуына артады. Ал акшага ие болган адам тулга болып немесе тутынушы болып, дуниенін ішінде адасып жургені жане адамнын акшага куныгуы немесе акшанын кулына айналуы оз алдына санадан болек алып каралынбай, шешілмеген жумбак болып калады.
Демек бул жагынан Батыстын да бізден артыкшылыгы шамалы. Батыста коп жылдар бойы баяу дамыган процесстер бізде тез арада дамып, барінін аяк астынан астан-кестенін шыгарды. Жекешелендіру – ірі ондірісорындарын майдалап, акшаны жекелеген адамдардын колына тусіру. Ал бул акша ондіріске жумсалмай, булдіру кушіне айналган. Банклерде ондірістен болінген, оз бетінше осетін акшалар пайда болган. Олар да оз озінен кобейген. Олар алемде де жиналган. Сойтіп омірдін негізіне бірте-бірте несие, карыз тагы сол сиякты акшалар айналымы, тіршілікті жан-жакты шырмай бастаган. Ондірістін даму денгейінін технологиялык революциянын негізінде котерілгені соншалыкты, онын барін акшамен олшеу жане сатып алу мумкін болмаган. Бул тутынуды да карызга айналдырган. Батыста майдалану процессінен туган акшанын булдіру куші кейінгі он жылдын ішінде бой котеріп, бірінші кезекте Американы, Японияны тагы сол сиякты ірі мемлекеттерді токырауга ушыраткан. Евроодактагы елдердін мазасыздыкка урынып, сенімдерінін кете бастаганына да осындай уакыт болган. Казіргі кезенде біз онын удеген турін гана коріп турмыз Ал енді муны алемдік дагдарыс «туткиылдан сокан каржы дагдарысы», «батыстык жуйенін булінуі», тіпті «капитализмнін бітуі» дегендердін ішінде шындыкка уласатын да ойлар бар. Ол асіресе батыстык жуйенін ескіріп, тозыгынын жетуін жиі айтып жургендер. Ал сонда біздін «тозыгымыз» алі жетпеген бе? Батыстагы нарык жуйесі актык демімен омір ушін жанталасып жатканда, біз нарыктын адамдык жуйесін курамыз ба?
Шыгыста іріленген ондіріс орындары алі ыдырап, жеке адамдардын колына тускен жок жане ол жакта пайда козкарасы адамшылык пен бауырмалдыкты алі жойган жок. Ол жакта даралану, бытырау процесстері алі басым кушке айналган жок. Ол жакта от басы бірлестігі, алеуметтік капитал жане мемлекет меншігі сакталган.
Ал батыс алемінде капиталдан, ондірістен шыгып, адамдардын колына тусетін акшалар кобейіп, тек кана акша жасау болып бірте-бірте булдіруші кушке айналган. Бул адам мен акшанын арасындагы сокыр кайшылыкты удеткен. Коптеген зерттеушілердін айтулары бойынша, Америка ой жуйесінін устемдігін курып, ойлау тасілін акшага айналдырып, проект, программа тагы сол сияктыларды алга шыгарган. Бірте бірте сойтіп Америка акша орталыгына айналган. Сонымен бірге тарихта алгашкы рет экономика емес, экономикадан болінген ой, ойлау кабілеті, акша козгаушы кушке айналган. Бул тарихи прогресс пе жок па? Акша неге сондай галамат кушке айналады?
Бірак ой, ойлау кабілеті американдыктарга гана тан касиет емес, баскаларда да дамиды, олар уйренгенді баскалар да уйренеді. Сондыктан осы уакытка шейін когам омірінін негізінде болган тауарлар алмасуы акшага кошкені, бул коптеген адамдардын когамнан болініп, когамдык ондірістен алшактаганын корсетеді, когамнан болінгенін корсетеді, адамнын акша келбетінде оз алдына озі болып дамыганын корсетеді. Енді бул адам осы когамга кайтып оралмайды. Ол тек кана жана когамга кіреді Ал бул жерде букіл Америка енбектен алшактап, баска елдердін енбегінін аркасында еш кам жемей, маз-майрам омір суріп жатыр деген соз. Демек олар тутынушылар гана болса, оларды асырайтын баска елдер жумысшылар гана. Осынын барін акша мистикага айналдырып, акшанын кушімен жалган омір жасап отырган.
Бірак ар ел Батыстын стандарттарын оз бетінше пайдалануды да уйренеді. Сойтіп дагдарыска ушыраган Батыс экономикасыз, тек акшанын кушімен гана кайтып аягына тура алмайды. Жай созбен айтканда бул – осы уакытка шейін Батысты оган тауелді елдер асырап келген. Енді будан былай карай акша оган комек бермейді. Ол ондірістен болінген акшанын кушімен осындай жагдайга тап болды жане сонын кушімен копке бармай ыдырайды. Ал бул мулдем баскаша шараларды колдануды талап етеді. Сонда нені?
Америкадагы бул жагдайды «Депресся -2» деп айтып жургендер бар. Бірак Батыс бул жерден енді бурыннан белгілі жолдармен шыга алмайды. Тарих артка каратай кайта бурылмайды. Ол елдердін киялынан, дуниетанымнын киындыгынан жане казіргі ойлау тасілінін дарменсіздігінен туган, кешегі кундердін жаксылыктарын ансаган арман гана. Бул Жан-Жак Руссонын откенде калган «алтын заманы» гана. Акша Батысты алдекашан іштей іріткен, ал казіргі дагдарыс сонын сыртка теуіп шыгуы. Ал Улы депрессиядан американдыктар шынында да мандай терімен шыккан. Ол ушін Батыс іріген іш курлысын жондеуі керек. Ал бул тек кана тубегейлі озгеріс кана болады. Ал мундай тубегейлі озгеріс омірдін казіргі куйін жана турге кошіреді. Окінішке орай, кандай турге дегенге ешкім жауап бермей іркіліп тур. Біз Батыска карап ойлаганга уйренгеміз. Сол себептен Батыстын кулдырауы да біздін кулдырауымыз болып корінеді. Сонда біз кімбіз? Батыспен бірге біз де курдымга кетеміз бе? Біз Батыстын бауыр еті емеспіз, Батыс біздін басымыз емес. Кайта біз Батыспен карсылыкта калыптаскан елміз. Біз ыдырауга ушырап, уакытша гана алемдік капиталдын негізінде отырмыз. Міне осындай ойлар кейінгі дагдарыс кезінде коп айтылып жур.
Осынын барі казіргі омірге сыни коз карастын туып жатканын корсетеді. Бірак ондай козкарас озімізге карасты калыптасуы керек. Демек біз оз озімізді танып білуіміз керек. Батыстын біздін жолга тускенін тусінуіміз керек. Сонда гана біз оз жолымызды табамыз жане озімізді озіміз билей аламыз.
Ал енді озімізге келетін болсак, дал осындай жагдайга біз ертеректе тускеміз. Экономикадан болінген, оз алдына гана адамдардын колында жумыс істейтін акша когамга кызмет еткеннен алдекашан бас тарткан. Сонан барып кана біз алемдік капиталдын негізіне отырып, соларга бар байлыгымызды беріп, кунімізді арен коретін жагдайдамыз. Біз тутынатын дуниенін жетпіс пайызга жуыгы бізге (ресми деректермен алганда, онын ішінде біз ішіп-жейтін азык-тулік те алпыс пайызды курайды) шетелдерден келеді екен. Жане сонымен катар ірі ондіріс орындары шет елдер компанияларына сатылган. Социализм кулаганнан кейін біз алемдік капиталдын комегімен аягымызга турганбыз. Бірак осы уакыттын ішінде біз оз ондірісімізді калпына келтіріп, оны оз кушімізбен козгалыка келтіретін жагдайга келсек те, оны алі колга алгамыз жок. Осы ушін жасалып жаткан арекеттер жумыс істеп жаткан жок.