Обіймає ніченька лагідно крилом,
Накриває ковдрою, кутає теплом
І лоскоче подихом неземний мусон –
Затишно у ліжечку: втома, спокій, сон…
Пропливають низько так хмари золоті,
Все в житті збувається: тільки захотів –
Й на вершині успіху, в епіцентрі мрій…
Довше б залишатися в казочці оцій.
04.12.11