Коан про Згадування

Валентин Лученко
на зиму повернуло...спить трава...
сухі очерети тремтять і ряботинням воду покривають
крива конячка ледь бреде під рядовицею осик та верб
у левадах так голо, непривітно...і хочеться вже снігу...
...і хочеться тепла в камінній залі, де герб господаря
покрився патиною...так покриваються долоні рисочками
від років, думок, подій та зустрічей...
...і хочеться солодких снів, таких спокійних як в дитинстві,
коли ти прокидаєшся і довго згадуєш хто ти,
навіщо тут і де твоя домівка...