вода така холодна і густа...пливу-пливу, вже загубився час і простір
вуста м'які, солодкі...її вуста...усе так просто: торкнутись подумки
її волосся і повернутись до життя, до полум'я зеленого, яке маяк зі скелі розсипає
чи то здалося чи таки відчув? благословенна мить: життя вдалося...