Двадцятирічний англієць Девід Хобс, - писала "Комсомолка", - вкусив за ніс свого собаку. Хоч тварина і його власність, все одно господар став перед судом міста.
Прочитане в газеті змусило мене глибоко замислитись над тим, що іноді вважаємо курйозним або ж парадоксальним.
Одного разу, виходячи з магазину, я побачив на дорозі маленьке кошеня, голівку котрого зім*яв легковий автомобіль. Сталося жахливе. Безпомічне тільце тварини конвульсійно здригалося, доживаючи останні хвилини. Але повз нього, не зупиняючись, мчали машини, без усяких емоцій, подібно механічним роботам, проходили люди.
Рятувати кошеня було пізно. Та я, все-таки, підняв бідолаху і відніс подалі від проїжджої частини. Останні удари маленького серця перемножували біль і співчуття.
- Чи будуть коли-небудь у нашій країні під захистом закону тварини?
- Будуть, - утішав я себе, - але тільки спочатку треба захистити людину.