Я зацілую всі улюблені місця на твоєму тілі.
Затим втоплю тебе у ритуальній ніжності своїй.
Ти зрозумієш: жага й кохання не зміліли,
Вони тремтять на павутиночці в душі моїй тонкій.
І ми в безбожно-голій осені відродимося знову,
І вигляне з-за хмар чутливий місяць-однолюб.
Я сотні віршів напишу. Як пісню молитовну
В цю грішну ніч я вип’ю мед твоїх нестримних губ.
Укриє ранок золотим промінням сонячні узгір’я.
Які ж солодкі і цілющі сни в обіймах ніжних рук!
Бо серце в нас одне – одне на двох. Бо перемир’я…
Щасливий кожен подих, погляд, вигин, рух…
2011