Пройшли дощ

   

Дощі ішли, дощі лили,
Як ми стрічалися колись.

А потім, як дощі пройшли,               
Червонi маки розцвiли,
Мов жар, гарячi. Днi i ночi
Їх нiжнi пелюстки трiпочуть.
Буває, лиш замруть на мить -
I знов навколо майорить
Їх нiжне сяйво…

Та дощi
На сад, на поле, на кущi
Линули знов. Поникли квiти.
I вже не тiльки трiпотiти,-
Пiднять пелюстки не могли.
Дощi лили.
Дощi лили…

Та ледве вранцi ясне сонце
Свiй промiнь кинуло в вiконце-
Червонi маки ожили,
Пелюстки нiжно розплели.
Забувши про свою бiду,
Палають знову у саду… .

(Дощi тi i на нас лили.
Та тільки ми - не розцвіли...).