Федерализация Украины

Останнім часом у ЗМІ поширюється інформація про федералізацію нашої країни у майбутньому. Автор руйнує деякі міфи, лаконічно і точно перелічує плюси і мінуси цього явища.

Унітарна держава — форма державного устрою, при якому її частини є адміністративно-територіальними одиницями і не мають статусу державного утворення. В унітарній державі єдині для всієї країни вищі органи державної влади, правова система, конституція.

Федерація — форма державного устрою, при якій частини федеративної держави є державними утвореннями, що володіють юридично певною політичною самостійністю.

Унітарний статус України закріплений статтею 2 Розділу I Основного Закону. Іншою нормою - ст. 156 Основного Закону - закріплено ініціювання змін цього Розділу Президентом або не менше ніж 2/3 від конституційного складу Верховної Ради (300 народних депутатів), прийняття їх тією ж кількістю парламентаріїв і затвердженням Всеукраїнським Референдумом. Референдум повинен призначати Президент.

Федералізація – процес об’єднання незалежних суб’єктів (земель, штатів, регіонів) у федерацію і створення надсуб’єктних органів керування. У випадку з Україною - це процес перетворення унітарної держави у федеративну шляхом зміни конституції.

Аргументи «за» федеративний устрій

• За федералізацію виступали в минулому Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський, В'ячеслав Чорновіл. Сьогодні серед українських політичних сил подібної точки зору дотримуються Петро Симоненко, Вадим Колесніченко, Віктор Тихонов, Леонід Грач, Євген Кушнарьов, Дмитро Табачник. У світі за федералізацію України виступають, в основному, російські політики та ЗМІ. З цим пунктом пов'язаний дуже поширений міф: не слід апелювати до політичної думки українських громадських діячів початку ХХ ст., позиція яких формувалася в умовах відсутності української державності. Хоча Грушевський, Драгоманов і багато хто з їхніх колег виступали за федералізацію, у це поняття вони вкладали інший зміст: про надання Україні широкої автономії як суб’єкту федерації в Російській імперії;
• Сучасна Україна через низку об'єктивних історичних причин не є однорідною державою (з єдиною культурою, єдиною мовою, єдиною історією розвитку): існують як мінімум дві історичні області з яскраво вираженими відмінностями у мові, культурі, релігії, економічному розвитку. Треба зазначити, що розкол свідомо підсилюється і штучно підтримується, загострюючись напередодні виборів. Нагнітаються саме конфліктні теми: НАТО - Росія, ЄС - Росія, українська мова - російська мова. Цікаво, що жоден із сучасних популярних політичних таборів не пропонував загальнодержавних рішень і справжньої позитивної програми розвитку України;
• Існує думка, що федералізація може вирішити історичні та культурні відмінності серед українського населення.
• Федералізація призведе до збільшення повноважень територіальних громад у відносинах з офіційною київською владою, а також виборі шляхів і механізмів розвитку конкретних регіонів, ретельнішого і ефективнішого обороту коштів, знизить рівень протиріч у суспільстві. 

Аргументи «проти» федеративного устрою

• Проти федералізації виступають Володимир Литвин, Віктор Янукович, Арсеній Яценюк, Юлія Тимошенко, Ганна Герман. Президентська республіка — жорсткіше державне утворення. Вона вигідна будь-якій еліті, яка володіє президентським постом, а федералізація означатиме обмеження влади президента на певних територіях;
• Замість того, щоб зняти протиріччя, федералізація може посилити розкол країни, що призведе до її негайного розпаду;
• Федеративні країни створюються з якихось утворень, а не в результаті поділу держави (присутній принцип «знизу-догори», а не навпаки). У світовій історії найстійкіші федерації (конфедерації) виникали не шляхом поділу країни на незалежні частини, а шляхом об'єднання незалежних суб'єктів у федерації. Приклади: Канада, Швейцарія, Німеччина, США тощо;
• Навіть якщо федералізація викорінить культурні протиріччя, вона не завжди зможе допомогти у зовнішній політиці — наприклад, питання вступу в НАТО;
• На сьогоднішній день більшість суверенних держав є унітарними.
• Україна де-факто і так федеративна республіка, оскільки має у своєму складі Автономну Республіку Крим;
• Сучасні опитування свідчать про непопулярність майбутньої федералізації України. Наприклад, опитування 22-30 січня 2010 р. Міжнародним дослідницьким агентством ІФАК (Україна) показало, що лише третина українців підтримує ідею федералізації України;
• Федералізація неможлива через різний економічний потенціал регіонів України. Унітарна форма держави більш-менш дозволяє зрівнювати темпи розвитку, у федеративній державі відмінності в економічному розвитку регіонів будуть загострюватися;
• Федералізація призведе до збільшення рівня бюрократії в регіонах, а в сучасних умовах повальної корупції – до розкрадання коштів на регіональному рівні.

Висновок

Розумна федералізація могла б посилити і зміцнити державу, нерозумна – зруйнувати її. Отже федералізація України не виключається в майбутньому років через 20-30 при умовах:

• підвищення соціально-економічного рівня громадян;
• перш ніж проводити федералізацію за канадською або швейцарською моделями спочатку Україна повинна економічно перетворитися в Швейцарію або Канаду. Тобто треба створити самопідтримувану економіку, де зберігається баланс політичного впливу між великим корпоративним і дрібним і середнім приватним секторами;
• придушенні тенденцій сепаратизму;
• розвиненні почуття єдності між усіма українцями, консолідації громадян;
• політичній стабілізації тощо.

У найближчі 10-15 років федералізація є небезпечною для України, оскільки:

• відсутня широка підтримка громадян цього процесу;
• відсутня необхідна законодавча база;
• існують високі ризики, що низький соціальний рівень населення України, політична дестабілізація, високий рівень корупції можуть спричинити процес розпаду країни.
• практичні вигоди від федералізації - неочевидні, ризики - занадто великі. Уявлення, що подібну систему можна реалізувати за допомогою політичної волі у найближчі 5-10 років - небезпечна помилка. Швидкий процес федералізації в умовах економічної, політичної і соціальної нестабільності може привести до втрати державності, цивільного колапсу і незалежності.

Альтернативою федералізації у сучасний час є:

• розширення прав місцевих рад за допомогою реформ з боку центральної влади;
• посилення фінансово-економічної автономії регіонів у рамках унітарної держави;
• удосконалення системи бюджетних відносин між центром і регіонами;
• курс на субсидиарність – принцип, згідно з яким задачі мають вирішуватись на якомога віддаленому від центра рівні, тобто там, де їх вирішення найбільш можливе та ефективне;
• ефективніший розвиток громадянського та економічного самоврядування там, де історично воно існувало століттями, наприклад, у межах Магдебурзького права.


Рецензии
Найбільша загроза для України сьогодні не розкол щодо прибічників супротивників "федерація - унітарна держава", а паразитивний клас чиновництва, який душить економічний розвиток країни. Стаття - гарна.

Валентин Лученко   23.12.2011 20:19     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.