Лірична комедія на одну дію
Дійові особи:
Настя, 19 років
Дмитро, 26 років
Тьотя Клава, жінка без віку та положення
Мурчик – кіт
Під’їзд.
Мявчить Мурчик. Голос Насті за сценою.
НАСТЯ
Кс-кс-кс… Мурчику!.. Кс-кс-кс… Ти де? Мурчику! Де ти мій котик? Кс-кс-кс… ходи сюди… кс-кс-кс… Як же я тебе звідти дістану? Йди до мене… кс-кс-кс… Не примушуй мене туди заходити. Кс-кс-кс… Мурчику, виходь!.. Що ж робити?.. Кс-кс-кс…
В під’їзд заходить Дмитро. Заглядає у підвал. Розвертається, йде далі. За ним вибігає Настя (в хатньому одязі, на голові бігуді).
НАСТЯ
Зачекайте! Зачекайте. Добрий вечір.
ДМИТРО
Добрий.
НАСТЯ
Ви вибачте, але могли б ви мені допомогти? Там у підвалі мій кіт, не можу його виманити. А там така темрява, що заходити страшно.
ДМИТРО
Вибачте. Я поспішаю.
НАСТЯ
Будь-ласка. Це не довго. Ви просто постійте поруч, бо я дуже боюся темряви. Просто постійте.
ДМИТРО
Я не можу, мені…
НАСТЯ
Я вас дуже прошу. Я швидко. Він просто боїться і не хоче виходити, а якщо я туди зайду він до мене одразу прийде. Будь ласка…
ДМИТРО
В підвалі, кажете?.. Якщо швидко…
НАСТЯ
Миттєво. Поки ми розмовляємо, я б його вже дістала. Дві хвилини.
ДМИТРО
Що робити треба?
НАСТЯ
Постійте біля входу, а я зайду в середину покличу його.
ДМИТРО
Давайте швидко.
НАСТЯ
Це просто щастя, що я вас побачила. А то я вже не знала, що робити. На хвилину двері відкрила, а він «шурх», і шукай його тепер…
Йдуть.
НАСТЯ (голос за сценою)
Ось тут стійте. Я швиденько.
Підвал.
До підвалу заходить Настя.
НАСТЯ
Мурчику, кс-кс-кс… як тут темно… Мурчику… кс-кс-кс… йди до мене… кс-кс-кс…
ДМИТРО (голос за сценою)
Що там?
НАСТЯ
Нічого не бачу. Він мабуть десь забився і сидить переляканий. Мурчику, кс-кс-кс… виходь… кс-кс-кс… Хоч голос подай, де тебе шукати. Кс-кс-кс…
ДМИТРО (голос за сценою)
Може ви б йшли додому , нагуляється та й прибіжить.
НАСТЯ
Що ви? Як я його залишу? Я всю ніч спати не буду. Кс-кс-кс…
ДМИТРО (голос за сценою)
Він же кіт. Нічого з ним не трапиться.
НАСТЯ
Кс-кс-кс…Ні. Він в мене дуже хатній. Кс-кс-кс…Мурчику… Я придумала! А давайте ви сюди зайдете, він вас не знає, злякається і вибіжить. А я його на виході спіймаю.
ДМИТРО (голос за сценою)
Якщо він у вас такий лякливий, то ще більше десь у куток заб’ється.
НАСТЯ
Ні! Я ж його знаю. Він точно вибіжить. Давайте, я двері потримаю, а ви йдіть. (вибігає з підвалу, голос за сценою) Будь ласка… Я тримаю.
ДМИТРО (голос за сценою)
Пакет мій потримайте…
Заходить до підвалу.
ДМИТРО
Як тут темно… не затуляйте світло… Кс-кс-кс…
НАСТЯ (голос за сценою)
Двері я тримаю. Ногами потупотіть.
ДМИТРО
(тупотить) Кс-кс-кс… Не діє… Ви знаєте, я мабуть, піду…
НАСТЯ
(заглядає у підвал) А у вас в пакеті часом не ковбаса?
ДМИТРО
Сардельки.
НАСТЯ
А можна відщипнути шматочок? Ви там будете тупотіти, а я ковбасою манитиму. Якщо вже так не вийде…
ДМИТРО
Відщипніть.
Дмитро нехотя тупотить.
НАСТЯ (голос за сценою)
Мурчику… кс-кс-кс… Мурчику… кс-кс-кс… Ой!
Кричить, забігає до підвалу.
ДМИТРО
Що? Що трапилося? Чого ви кричите?
НАСТЯ
Жук! Мені за пазуху заліз якийсь жук! Допоможіть!
ДМИТРО
Жук… та не кричіть! Налякали ви мене своїм жуком.
НАСТЯ
Брр… Як це гидко…
ДМИТРО
Залишайтеся на місці. Я відчиню двері. Нічого, не видно…
НАСТЯ
Можете швидше, будь ласка? Мені страшно.
ДМИТРО
Я відчиню двері і , вибачте, піду, бо…
НАСТЯ
І залишите мене тут одну?
ДМИТРО
Ви можете теж піти. Нікуди ваш Мурчик не дінеться. Завтра сам прибіжить.
НАСТЯ
Я нікуди не піду.
ДМИТРО
Ваша справа.
НАСТЯ
Кс-кс-кс… котику… кс-кс-кс… ви вже пішли?
ДМИТРО
Ні. Двері заклинило.
НАСТЯ
Кс-кс-кс-кс-кс-кс…
ДМИТРО
Будь ласка, тихіше. Я не можу зосередитися.
НАСТЯ
Що там?
ДМИТРО
Двері здається захлопнулися. Тут якийсь дивний замок…
НАСТЯ
Захлопнулися?
ДМИТРО
Не виходить…
НАСТЯ
Як захлопнулися?
ДМИТРО
Може спробувати виламати… (намагається виламати)
НАСТЯ
Що там?
ДМИТРО
Поки що нічого…
НАСТЯ
Треба покликати когось на допомогу.
ДМИТРО
Ви давно живете в нашому будинку?
НАСТЯ
До чого тут це?
ДМИТРО
А те, що люди в нас не дуже охочі до чужих проблем.
НАСТЯ
А якщо мене вбивають?
ДМИТРО
Байдуже. В нас був схожий випадок.
НАСТЯ
Що? Когось вбили у цьому підвалі?
ДМИТРО
Не у підвалі.
НАСТЯ
Ви так просто про це кажете!
ДМИТРО
Якби були сірники, можливо щось би й вийшло. Нічого не бачу.
НАСТЯ
В мене ж є сірники!
ДМИТРО
І ви мовчите? Дайте мені.
НАСТЯ
Я коли бігуді на газ ставила, то сірники до кишені поклала. Ось, тримайте.
ДМИТРО
Ні. Краще стійте де стоїте. Я сам до вас підійду.
НАСТЯ
Що там? Чого ви мовчите?
ДМИТРО
У вас є шпилька якась, чи щось гостре?
НАСТЯ
Ні. Бігуді є. Але вони пластмасові.
ДМИТРО
Допоможіть знайти щось гостре. Можливо якийсь цвях, чи металевий дріт…
НАСТЯ
Тут темно.
ДМИТРО
Навпомацки.
НАСТЯ
В мене манікюр.
ДМИТРО
А в мене бокс. І вже мабуть почалася трансляція.
НАСТЯ
Ви любите бокс? Я не люблю. Це так жорстоко. Дві людини б’ються, а інші на них дивляться і радіють. Ось мені більше фігурне катання подобається чи, наприклад, гімнастика…
ДМИТРО
Ви шукайте.
НАСТЯ
Я шукаю… Як тут брудно. Все ж таки добре, що я вас зустріла. Уявляю, якби я тут одна опинилася. Та я б вмерла зі страху!
Мявчить Мурчик.
НАСТЯ
Мурчику! Мурчику! Де ти? Кс-кс-кс…
ДМИТРО
За дверима ваш Мурчик.
НАСТЯ
Мій котик, прибіг до мене… зараз. Нікуди не йди. Я тебе заберу. Давайте швидше.
ДМИТРО
Це ж треба було закритися в підвалі, коли ваш Мурчик там. Я ж запитав, чи він точно у підвалі.
НАСТЯ
Він був тут… От бачте! Це він вас злякався і вибіг. Все як я казала. А ви: «В куток заб’ється…»
ДМИТРО
Ви ще казали, що на виході його спіймаєте.
НАСТЯ
Якби не жук, я б і спіймала. Знаєте, як я злякалася. Ми вчора в новинах дивилися, що на Херсонщині з’явився якийсь отруйний павук. Забула, як він називається. Він дуже рідкісний, тільки у степових зонах живе. Так він як вкусить, то капець.
ДМИТРО
Шукайте.
НАСТЯ
Можливо краще все ж таки когось покликати… Люди! Хто-небудь, допоможіть. Ми у підвалі! Люди! Ау-у-у!
ДМИТРО
Краще шукайте.
НАСТЯ
Я придумала! В вас є мобільний?
ДМИТРО
Якби в мене був мобільний, то вже б приїхала рятувальна служба.
НАСТЯ
Шкода. Я свій теж забула.
ДМИТРО
Ви шукаєте?
НАСТЯ
Так. Шукаю. Ой! Вкололася… щось я знайшла…
ДМИТРО
Дайте мені. Спробую. Присвітіть. Та не в обличчя. Ось сюди.
НАСТЯ
Я один детективний роман читала, й там одного героя в кімнаті закрили. Його викрали, а з батьків викуп вимагали. І злодій зачинив двері, а ключа в замочній щілині залишив. І Антон просунув папірець під двері, дротиком підштовхнув ключа, він впав на папір, а потім він цей папір назад затягнув. Так в нього ключ опинився. Він відкрив двері і втік. А терористів потім посадили.
ДМИТРО
Це все дуже цікаво, та могли б ви мені ще присвітити.
НАСТЯ
Так, звісно… Мурчику, потерпи ще трішки. Тільки нікуди не йди… Чому ви зупинилися?
ДМИТРО
Думаю, що робити? Там замок, з часів радянського союзу. Не піддається.
НАСТЯ
Що ж робити?
ДМИТРО
Присвітіть ще.
НАСТЯ
Сильніше його туди засуньте… А якщо дріт вдвоє скласти?.. Посмикайте… А ви не так різко. Тато каже, що техніка та механіка люблять ніжність…
ДМИТРО
Давайте, я краще сам світитиму. Та що за замок!
НАСТЯ
Прямо як у якомусь фільмі жахів. Я дивилася один фільм, там люди в ліфті застрягли. А потім один з них монстром виявився… Якось мені страшно стає… Не мовчіть… Не даремно мені такий сон снився. Начебто я хочу бігти, а не можу, хочу кричати, відкриваю рота, а звук не виходить… Це так страшно! Ви вірите снам? Я вірю. Хоча бабуся каже, що снам вірити не можна. Хто у що вірить, те з ним і трапляється. Може вона й права. Бо я зранку прокинулася і весь час чекала якихось неприємностей. І тут тобі на! Спочатку Мурчик, а потім цей замок… Ну що там?
ДМИТРО
Нічого.
НАСТЯ
І Мурчик кричить. Йому там самому теж страшно… Як я так за Мурчиком не услідкувала? Поставила на газ бігуді й забула. Вода википіла й каструля підгоріла. Я вікно та двері відчинила, щоб протяг був. А то запах у квартирі стояв. Поки бігуді крутила, Мурчик і вислизнув. А я його вчила, що в коридор виходити не можна…
ДМИТРО
Та давай, відчиняйся… (до Мурчика) Замовкни!.. Нічого не виходить!
НАСТЯ
Дайте я спробую.
ДМИТРО
Будь ласка.
НАСТЯ
І не смійте більше кричати на мого Мурчика.
ДМИТРО
Як би не ваш Мурчик, то я б зараз не возився з цим замком.
НАСТЯ
Легше за все кричати на беззахисних тварин, які не можуть вам відповісти.
ДМИТРО
Треба цих тварин тримати вдома, при зачинених дверях.
НАСТЯ
Я і тримала, він випадково вибіг. Я поставила бігуді на газ і …
ДМИТРО
Мені байдуже як він вибіг. Дайте мені дріт!
НАСТЯ
Перестаньте кричати, будь ласка. Ви його налякаєте. Він знову втече. Мурчику, ти тут?
ДМИТРО
Хай тікає. Бо якщо я виберуся звідси, то сам його викину.
НАСТЯ
Якби я знала, що ви такий, ніколи б до вас не звернулася. І навіщо ви погодились мені допомогти?
ДМИТРО
Бо ви мене заставили.
НАСТЯ
Я вас силою до підвалу не тягнула.
ДМИТРО
Це ж треба? Я тепер ще й винен!
НАСТЯ
І що ви за чоловік такий, що не можете двері відкрити?
ДМИТРО
Ось. Тримайте. Відкривайте самі.
НАСТЯ
І відкрию.
ДМИТРО
Давайте, давайте… І де ви взялися на мою голову зі своїм Мурчиком?
НАСТЯ
Залиште мого Мурчика у спокої.
ДМИТРО
Ні, це ви зі своїм Мурчиком залиште мене в спокої.
НАСТЯ
Будь ласка. Дякую за допомогу. Ми самі впораємося.
ДМИТРО
Дайте дротик Мурчику, може в нього вийде.
НАСТЯ
Дуже смішно.
ДМИТРО
Або скажіть, хай кігтем відімкне. А давайте я. Як чоловік чоловікові. Мурчику, будь другом, засунь кіготь в щілину, відкрий двері, бо в мене там Кличко з Льюісом б’ються, сам розумієш.
НАСТЯ
Ви випадково не клоуном працюєте?
ДМИТРО
Ні, я рятівник. Облізлих котів рятую.
НАСТЯ
Він не облізлий.
ДМИТРО
Облізлий, огидний, найбридкіший кіт в світі.
НАСТЯ
Хто вам дав право так говорити про мого кота?
ДМИТРО
А хто вам дав право зачинити мене у підвалі?
НАСТЯ
Жива істота набагато важливіша, за ваш телевізор. Та для вас це мабуть не так…
ДМИТРО
Так. Відсьогодні, я котоненавистник.
НАСТЯ
Який ви жорстокий…
ДМИТРО
Такий як ваш кіт.
НАСТЯ
Моєму Мурчику до вас далеко.
ДМИТРО
Йдіть ви знаєте куди, зі своїм Мурчиком!
Дмитро забирає у Насті дріт, намагається відкрити двері.
НАСТЯ
Я Мурчика на смітнику знайшла. Він зовсім маленький був, днів десять від народження. Він ледве вижив, я його з піпетки викормила… А ви… Ми у школі «Братів Карамазових» читали. І там один герой був… Смердючий…
ДМИТРО
Смердяков.
НАСТЯ
Так от він у дитинстві над тваринами знущався, котів мучав. А в кінці - вбивцею виявився.
ДМИТРО
І що ви хотіли цим сказати?
НАСТЯ
А в якій ви квартирі живете?
ДМИТРО
В сто тридцять першій.
НАСТЯ
В сто тридцять першій? Це на поверх нижче від мене… Щось я раніше вас не бачила… А чому це ви вночі по під’їздах шастаєте?
ДМИТРО
Я виходив в магазин. За сардельками.
НАСТЯ
А ви що, вдень не могли їх купити?
ДМИТРО
Що за допит? Хто ще з нас вбивця. Заманили мене до підвалу, закрили тут. Ні, ви не вбивця. Ви просто божевільна якась.
НАСТЯ
А чого це ви так нервуєте?
ДМИТРО
Бо ви мене дратуєте.
НАСТЯ
От, от. У всіх вбивць та маніяків нервові розлади є.
ДМИТРО
Я тут з вами скоро психом стану.
НАСТЯ
Куди це ви йдете?
ДМИТРО
Хочу знайти щось інше, цим не вийде.
НАСТЯ
Не підходьте! Стійте. Я в школі на дзюдо ходила… Ви мабуть за пакетом йдете. Що у вас там? Ніж, молоток, що?
ДМИТРО
Подивіться. Може вам ще й кишені вивернути? Ось. Ключі від сто тридцять першої квартири, решта та чек. За сардельки. Все? Обшук завершено? Можна далі рятувати Мурчика? Якби я хотів вам щось зробити, то давно б вже це зробив!
НАСТЯ
Що?
ДМИТРО
Що «що»?
НАСТЯ
Щоб ви мені зробили?
ДМИТРО
Та нічого не хочу я вам робити! Допоможіть краще. Шукайте цвях, чи щось схоже… Купа всілякого мотлоху, а того що треба нема!.. Ви шукаєте?
НАСТЯ
Шукаю… Дивний в вас будинок. На минулій квартирі, якби таке трапилося, то біля дверей вже б натовп стояв. Там всі сусіди між собою товаришували…
ДМИТРО
В мене немає часу з вами товаришувати. В мене все розписано. І цей вихідний теж був розписаний. І ви в мої плани не входили.
НАСТЯ
А з друзями ви зустрічаєтесь теж по плану?
ДМИТРО
В мене немає друзів.
НАСТЯ
А в мене багато друзів.
ДМИТРО
До певного часу… Допоміг на свою голову. Бокс – Мурчикові під хвіст. І нарада завтра відмінно пройде. Якраз налаштуюся тут на неї. За ніч. Бо якщо відкрити не вийде, то всю ніч тут будемо сидіти. Через вас та вашого Мурчика.
НАСТЯ
Я між іншим теж постраждала. В вас бокс, нарада. А в мене завтра побачення від якого, можливо, моє майбутнє залежить. Уявляю, як я буду виглядати після такої нічки. І це не просто якийсь залицяльник. Він італієць. Спеціально до мене з Італії прилетів. Ми з ним через весільну агенцію познайомилися. Так що завтра моя доля буде вирішуватися. Можливо я скоро в Італії буду жити. А я прийду з синцями під очима… Мені сьогодні навіть сон снився, до того страшного сну, що йду я по Риму, на мені така сукня біла, шифонова. Мені до речі, дуже білий личить. Вітерець віє, сукня розлітається… Як у Мерлін Монро. Бачили? Я заходжу до дорогого ресторану, замовляю величезну піцу, з салямі… ммм… Ви любите піцу?
ДМИТРО
Ні.
НАСТЯ
Кажуть, що в нас вона не така як в Італії. Ви були в Італії?
ДМИТРО
Ні.
НАСТЯ
А, взагалі, десь за кордоном були?
ДМИТРО
Був.
НАСТЯ
А я ніде не була. А де саме ви були? Чого ви мовчите?
ДМИТРО
Багато де.
НАСТЯ
І як вам?
ДМИТРО
Слухайте, що ви до мене причепилися?
НАСТЯ
Треба ж про щось говорити.
ДМИТРО
Краще подумайте, як звідси вибратися.
НАСТЯ
А двері, що, ніяк відкрити не можна?
ДМИТРО
В мене не виходить.
НАСТЯ
Може все ж таки спробувати когось покликати?
ДМИТРО
Як хочете.
НАСТЯ
Спробую. Люди, допоможіть! Ми у підвалі! Хто-небудь, допоможіть, в нас двері захлопнулися! Люди!.. Нікого… Що за час пішов? Мені бабуся розповідала, що раніше вони з відчиненими дверми ночували. А зараз всі на десять замків запираються. І хай там, що хочеш. З іншого боку їх можна зрозуміти. Зараз така злочинність. Я вчора по телевізору бачила як…
ДМИТРО
Як вас звати?
НАСТЯ
Настя.
ДМИТРО
Насте, а давайте у тиші посидимо.
НАСТЯ
Як хочете.
Мовчать.
НАСТЯ
А вас як звати? Як вас звати? В ж знаєте моє ім’я, а я ваше ні.
ДМИТРО
Дмитро.
НАСТЯ
Дуже приємно. Я розумію, що вам зараз не дуже приємно, але з ввічливості могли б сказати, що приємно.
ДМИТРО
Дуже приємно.
НАСТЯ
Краще б промовчали, ніж так.
ДМИТРО
Що ви хочете? Ви хочете, щоб я з вами бесіди вів? Якось немає настрою, розумієте?
НАСТЯ
Кричіть. Я не ображуся. Вам легше стане. Я дивилася по телевізору, що японці, щоб зняти стрес, заходять в такі спеціально облаштовані кімнатки і там б’ють посуд. Так з людини негатив виходить. Може щось пошукати, щоб ви розбили?
ДМИТРО
Не треба.
НАСТЯ
Це ви так через бокс засмутилися? Чи у вас якісь проблеми?
ДМИТРО
Зараз я візьму і все вам розповім.
НАСТЯ
Чому ви так? А що тут такого? Ось я за побачення хвилювалася, вам розповіла, і мені легше стало. Нам один професор сказав, що вчені висунули версію, що однією з причин РАКу є ось ця негативна енергія, яку людина не може перебороти і не випліскує зовні. Вона скупчується, нікуди не дівається і в пухлину перетворюється. Чого ви смієтесь?
ДМИТРО
Просто так.
НАСТЯ
Просто так нічого не буває. Можливо і втому що двері захлопнулися, в цьому теж сенс є.
ДМИТРО
І який?
НАСТЯ
Не знаю…
ДМИТРО
Ви така обізнана розсудлива людина – повинні знати.
НАСТЯ
Можливо, якби ви не опинилися тут, то вийшли б на вулицю і вас автівка збила.
ДМИТРО
Я вже з вулиці йшов.
НАСТЯ
Це я так, для прикладу. Або ви сиділи б перед телевізором, їли і своє сарделькою вдавилися.
ДМИТРО
Сарделькою я можу й тут вдавитися.
НАСТЯ
Тут не має причини. Там би ви дивилися як люди б’ються, переживали, кричали і вдавилися б.
ДМИТРО
Логіка залізна.
НАСТЯ
Я взагалі вважаю, що у жінок логіка більш розвинена, ніж у чоловіків. Та й інтуїція теж. Ось я навіть по тваринам суджу. В мене у бабусі в селі дві собаки є і кішка. Ой! Як вони бабусю люблять! Це треба бачити. Обліплять її з усіх боків, мурчать, цілують. А Жучка, це собака, та взагалі… як бабусі десь довго немає, вона сяде біля забору і на дорогу дивиться. А коли бабуся прийде, то вона як почне навколо неї бігати. Хвостиком тим махає, скавчить і бігає, бігає. Це так смішно. Вона дуже смішна. Чапа – та не така. Вона в нас з характером. Якщо бабуся на неї накричить, несправедливо, то вона в будці сидить до тих пір, поки бабуся не вибачиться. Бабуся їй каже: «Чапочко, вибач мене, я не хотіла…». А вона така виходить і усім своїм виглядом показує, що ще подумає чи вибачати чи ні. Скільки я себе пам’ятаю, стільки й Чапу. В неї вже зубів геть нема. Бабуся їй все на м’ясорубці молить. Вона дуже своїх тварин любить. Через те і вони так до неї. Тварини відчувають хороших людей. А бабуся в мене дуже хороша. Найкраща в світі… Вони всі дівчата. Тварини. Так от взяти мого Мурчика, він поряд з ними програє. Я його дуже люблю, але вони все ж таки розумніші. В них, знаєте, це навіть по очам видно. У людей теж так. Чоловіки може й розумніші, але тільки в плані інтелекту. А справжня житейська мудрість належить жінкам.
ДМИТРО
Так, ви жінки мудрі. А я все не міг слова підібрати, щоб вас охарактеризувати. І що ваша мудрість каже? Коли ми звідси вийдемо?
НАСТЯ
Не знаю… Шкода, що мої до села поїхали. Так би вже кинулися мене шукати. А ваші де? З ким ви живете?
ДМИТРО
Один.
НАСТЯ
Щастить вам. А я живу з батьками, братом та Мурчиком. Всі в одній кімнаті. Іноді важко буває… Я коли поїду до Італії, то в мене там свій будинок буде. Навіть не окрема кімната, а будинок. І там тихо буде. Тільки камін тріскотітиме. Буде затишно і спокійно… Сумуватиму за всіма. І за Ванькою… Це мій брат. Йому шість років. Восени до першого класу піде. Знаєте, наче недавно я його малесенького в колясці возила, і вже до школи. Я коли в школі вчилася, то час так тягнувся. Бувало сидиш на уроках і думаєш, коли це вже все скінчиться…
ДМИТРО
Це точно.
НАСТЯ
Вибачте?
ДМИТРО
Нічого. Продовжуйте.
НАСТЯ
А після школи три роки як один пролетіли. Не встигну моргнути, як Ванька вже в університеті вчитися буде. В нього здібності до медицини є. Якось Мурчик лапку поранив. Так Ваня йому все подорожника прикладав, забинтовував. Можливо лікарем стане… Я в дитинстві мріяла артисткою бути…
ДМИТРО
Думаю, це якраз ваше.
НАСТЯ
Справді? Мені в училищі сказали, що в мене немає голосу.
ДМИТРО
Посиділи б вони з вами тут, їх думка змінилася б.
НАСТЯ
(співає) Ночь пройдет, наступит утро ясное, солнце взойдет…
ДМИТРО
За що мені все це?
НАСТЯ
Як вам?
ДМИТРО
Геніально.
НАСТЯ
Я все ж таки вважаю, що здібності в мене є. Тільки їх розвивати треба, вчитися. В Італії, коли в мене з’являться гроші, то я займуся цим. Можливо, великою співачкою стану, як Едіт Піаф чи Вітні Хьюстон. Будете потім своїм знайомим розповідати, що ви зі мною ніч в підвалі провели.
ДМИТРО
Щось я заплутався. Ви ж начебто заміж збиралися.
НАСТЯ
Так. За Альберто. Я ж вам казала, він італієць. От моя знайома, Юлька, так вона заміж за канадця вийшла. І там на курси дизайнерів вчитися пішла. Зараз дизайнером інтер’єру працює. Чоловік їй свій салон відкрив. Недавно приїжджала. Гарна така, зачіска, костюм брючний… Подарунки всім привезла…
ДМИТРО
Добре агенції працюють.
НАСТЯ
Ні. Вона його так зустріла. Вони на весіллі Гальки познайомилися. Юлька дружкою була, а він дружком. Він не зовсім канадець. Просто в дитинстві з батьками туди переїхав. Як він їй одразу не сподобався! Він не такий вже щоб дуже товстий, але животик такий є. Вона його телепузиком називала. І коли гірко свідкам кричали, то вона все кривилася, цілуватися з ним не хотіла. А потім… Якби ви бачили, як він її добивався! Квітами задарював, такі сюрпризи робив. Вона й не встояла… Може й в мене так з Альберто буде. Скажу вам чесно, він мені не дуже подобається. Але ж я його не знаю зовсім. Ми ж тільки в інтернеті переписувалися. Можливо я його в живу побачу і моя думка зміниться… Ви коли-небудь кохали?
ДМИТРО
Ні.
НАСТЯ
І я ні. В мене були стосунки, але це коханням назвати не можна. Так, закоханість. Хочете, я вам розповім?
ДМИТРО
Так, так, розповідайте.
НАСТЯ
Це минулого літа в селі було. Там мені один хлопець сподобався, Льошка. Я з ним спочатку знайома не була, але чимось він мені сподобався. Такий чорнявий, бліде обличчя. Чимось на Орландо Блума схожий. Я коли спати лягала, все про нього мріяла. Уявляла, що я в річці тону, він побачив і не скидаючи одягу, пірнає, пливе до мене і рятує. Або, наче я в лісі загубилася. Йду перелякана, плачу. І раптом – він. Заспокоїв мене і каже, що додому доведе. Ми з ним йдемо, розмовляємо, а навколо так гарно, квіточки, пташки співають. І від цих думок так добре було. Знаєте, таке відчуття в животі… Як то кажуть – метелики літають. Але коли я з ним познайомилася, то він зовсім іншим виявився. Зовсім не таким, як я собі уявляла. Він наче і непоганий. Ромашки дарував, вірші мені присвячував… але, знаєте, як би це сказати, я з ним себе сильнішою почувала. А мені подобаються вольові чоловіки, щоб за ним як за камінною стіною бути…
ДМИТРО
Альфред такий?
НАСТЯ
Який Альфред?
ДМИТРО
Італієць ваш.
НАСТЯ
Альберто. Його Альберто звати. Не знаю. Побачимо… Хоча, ось взяти мого тата, так він теж не дуже… стійкий. Він так, наче і нічого. Але коли проблеми… Ми з мамою увесь час з ним бесіди на цю тему проводимо. А він каже, що в нього сил не вистачає. Мама в мене більш вольова. Все до своїх рук бере. Останнім часом вони з татом сваряться часто. Я теж буває на нього кричу. Кричу, кричу, а потім мені так шкода стає і так боляче від цього…Але ж чоловік – це голова сім ї, опора. Він і дисципліну повинен тримати, і гроші заробляти. І взагалі, бабуся каже, що людині в житті все по силам дається…
ДМИТРО
Вам жінкам тільки гроші і потрібні.
НАСТЯ
Не правда. Ось моя мама сама заробляє. Їй іноді важко буває. На себе часу геть не вистачає. Але вона самодостатня жінка. І я коли заміж вийду, теж працювати планую. Я хочу як і особистість реалізуватися. Щоб…
ДМИТРО
Я пам’ятаю – Едіт Піаф. За кошти Італійця.
НАСТЯ
Чоловік повинен чоловіком бути.
ДМИТРО
А жінка що повинна?
НАСТЯ
Жінка? Жінка повинна затишок в оселі створювати, дітей виховувати, чоловіка підтримувати. Моя мама так і намагається. І при цьому ще й гроші заробляє. Бабуся каже, що раніше все інакше було. Чоловік був чоловіком, а жінка жінкою. І що справжньою жінкою тільки поруч зі справжнім чоловіком можна бути. Ви не подумайте… Тато теж заробляє. Просто…
ДМИТРО
А якщо… Антоніо не справжнім виявиться, все рівно до Італії поїдете?
НАСТЯ
Альберто?.. Не знаю...
ДМИТРО
Зрозуміло.
НАСТЯ
Що вам зрозуміло?
ДМИТРО
Що вам потрібні тільки гроші.
НАСТЯ
Чому це ви так думаєте?
ДМИТРО
А чому ви заміж за італійця збираєтеся?
НАСТЯ
Я не заперечую, що мені потрібні гроші…
ДМИТРО
Ну от.
НАСТЯ
Тільки це для мене не головне у житті.
ДМИТРО
І що ж для вас головне? Тільки не кажіть, що любов…
НАСТЯ
Любов.
ДМИТРО
Розказуєте про любов, а самі італійцеві продаєтесь.
НАСТЯ
Так, любов. Це найголовніше у житті.
ДМИТРО
Це, мабуть, бабуся так каже?
НАСТЯ
Так, бабуся. Вона каже, що потрібно любити всіх людей. Всіх – в мене не виходить. Але в мене є люди, яких я люблю. І це для мене головне.
ДМИТРО
Італієць теж до списку входить?
НАСТЯ
Може і увійде. І я буду щаслива. Я хочу любити свого чоловіка, і щоб він мене теж любив. Тільки так сім я може бути щасливою.
ДМИТРО
Бачив я таких як ви. Тільки розповідати красиво вмієте.
НАСТЯ
Яких таких?
ДМИТРО
Мудрих. І таких як ваш італієць, теж бачив. Знає чим жінок брати. Будинок, камін…
НАСТЯ
А ви чим жінок берете?
ДМИТРО
Я їх не беру. Тепер самі липнуть. Як мухи на мед.
НАСТЯ
Не бачу нічого такого, на що тут липнути можна. Хоча може комусь такі як ви і подобаються.
ДМИТРО
І які ж?
НАСТЯ
Дурні.
ДМИТРО
Невідомо, яким італієць виявиться. Може дурним, або тираном, а може, ще гірше, збоченцем якимсь. Та вам же байдуже. В нього ж є гроші.
НАСТЯ
Та що це вам мій італієць так до душі запав?
ДМИТРО
Це вам він запав. Його гаманець. Я тут ні до чого.
НАСТЯ
Для кого головне гроші, так це для вас. Заладили одне й те саме. Ніяк заспокоїтися не можете.
ДМИТРО
В мене грошей вистачає.
НАСТЯ
І думаєте, що тепер вам все дозволено?
ДМИТРО
А ви так не думаєте?
НАСТЯ
Я думаю, що перш за все людиною треба бути.
ДМИТРО
Людиною?! Якщо ви така людина, чому ж Льошку відшили? Може справа не в характері, а в тому, що він простий сільський хлопець, не зможе з вас Едіт Піаф зробити?
НАСТЯ
Я вам розповідала, чому мені Льоша не сподобався. І Едіт Піаф тут ні до чого.
ДМИТРО
Хлопець закохався, соромився. Вірші читав. Які вірші?! Кому вони потрібні? Будинок, машина – оце інша справа!
НАСТЯ
Мені подобались його вірші. Просто він слабохарактерним був.
ДМИТРО
Бідний романтик Льошка характером не підійшов, а багатий тиран-італієць – якраз. Так виходить?
НАСТЯ
Не так! І звідки ви знаєте, що Альберто тиран?
ДМИТРО
Знаю. Такі нормальними не бувають.
НАСТЯ
Тоді ви теж тиран.
ДМИТРО
Я тиран? Я тиран! А що ж це я досі в холостяках ходжу? Треба терміново якусь африканку в жінки взяти.
НАСТЯ
Та вона від вас на другий день збіжить.
ДМИТРО
Не збіжить. Я їй платтячко як в Мерлін Монро подарую і залишиться.
НАСТЯ
Мені не платтячко потрібно.
ДМИТРО
Костюмчик? Не проблема. Можна й костюмчик.
НАСТЯ
Ви нічого не розумієте.
ДМИТРО
Чому ж? Я в моді непогано розбираюся. І тиран, як бачте, непоганий. Слухайте, а виходьте за мене. Навіщо так далеко їхати? Будинок з каміном не обіцяю, але квартира є, трьохкімнатна, машина, платтячко, костюмчик, зачіску – все організую. Щось може ще? Ви не проти, якщо я й африканку візьму. Точно. Гарем влаштую.
НАСТЯ
Дивіться, щоб грошей вистачило.
ДМИТРО
Може й не вистачить. Тоді тільки ви і африканка.
НАСТЯ
От щоб зараз бабуся сказала?!
ДМИТРО
Хочете, щоб і бабуся з нами жила?
НАСТЯ
Вона каже, що злих людей жаліти треба. Вони нещасні. Їм просто любові не вистачає. Та мені вас зовсім жаліти не хочеться. Мені…
ДМИТРО
А мене жаліти немає чого. Себе пожалійте. Ви коли до Італії поїдете, то багато чого за платтячко терпіти прийдеться.
НАСТЯ
І буду терпіти! А вас я терпіти не хочу. Ви мені неприємні.
ДМИТРО
А мені з вами дуже приємно. І в підвалі сидіти приємно. І слухати вашу маячню так приємно! Мурчик, платтячко, японці…
НАСТЯ
В тому, що я цікавлюся тваринами, модою та іншими цивілізаціями, в цьому нічого поганого немає. А от вас тільки бокс цікавить. Проблема століття! Діти в Африці з голоду пухнуть, а в нього бокс.
ДМИТРО
Ще ви мені не вказували чим цікавитися.
НАСТЯ
От і ви мені не вказуйте!
ДМИТРО
Як же я можу вказувати. Це ви – мудра жінка. Я б навіть сказав стратег. Он який план про італійця продумали. Який тонкий аналіз. Прямо викопаний Фройд.
НАСТЯ
Я не знаю, хто такий цей Брой. Та тепер я точно знаю, чому ви один живете, і чому в вас друзів немає. У вас їх ніколи і не буде. Так все життя і проведете перед телевізором із сарделькою в руках.
ДМИТРО
А ви за моє життя не хвилюйтесь. За своє подумайте. Тільки про платтячко забудьте. Ви коли в Італії до борделю потрапите, воно вам навряд чи пригодиться.
НАСТЯ
Не потраплю я до борделю! Не потраплю!
ДМИТРО
Бордель, Італія – яка різниця? Повія, вона і в Африці повія!
НАСТЯ
Досить! Не смійте мене більше ображати! Чуєте? Не смійте! А то я вам тут такий бокс влаштую! Що вам місця мало буде!
ДМИТРО
Спокійно.
НАСТЯ
Та я спокійна як кобра! Це ви не спокійний. Та я вас швидко заспокою. І до Італії я поїду, і плаття в мене буде, і будинок свій буде! Ясно вам?!
ДМИТРО
Та хоч в Папайю Нову Гвінею.
НАСТЯ
Не в Парагваю, а до Італії! Зрозуміло вам? До Італії! До Італії! До Італії!.. Я поїду і все буде добре… Все буде добре… Бабусю я вилікую. І знову ми на літо до неї в село будемо їздити. І вона нам з Ванькою буде пиріжки з вишнями пекти. Ванька буде з Жучкою гратися, а я бабусі на городі допомагатиму… І борги я роздам. Батько пити перестане. Мамі я нову сукню куплю, і працювати вона більше не буде. Всіх їх в навколосвітню подорож відправлю. Ванька вчитися буде. В найкращому університеті. І я буду щаслива… я поїду і все буде добре… в мене буде щаслива сім я… Тато він не алкоголік. Просто йому зараз важко. Його з роботи звільнили. В нас борги… Та вам цього не зрозуміти...
ДМИТРО
Я розумію…
НАСТЯ
Не розумієте, бо в вас все є, ви один живете.
ДМИТРО
Розумію. Я…
НАСТЯ
Ні. Ви щасливий. Вам добре…
ДМИТРО
Я подумав, що…
НАСТЯ
Вам мене не зрозуміти. Ви щасливий, щасливий…
ДМИТРО
Та не щасливий я!
НАСТЯ
Кричіть на мене. Можете, що завгодно мені робити. В вас є квартира, машина, гроші. Вам все дозволено. А я хто? Повія…
ДМИТРО
Вибачте. Ви просто заладили «щасливий, щасливий»… І за повію вибачте. Забудьте, що я вам сказав.
НАСТЯ
Ви все вірно сказали. Я повія..
ДМИТРО
Ні. Ви не така…
НАСТЯ
Така.
ДМИТРО
Ви не така як вона.
НАСТЯ
Така… Як хто?
ДМИТРО
Я просто подумав, що ви така як вона. Як одна моя знайома.
НАСТЯ
Вона була повією?
ДМИТРО
Вийшло, що так… Я вас розумію. Я вас дійсно розумію. Я раніше бідняком був. Ледь кінці з кінцями зводив. Я знаю, що це, коли грошей немає… А вона не зрозуміла. І пішла до іншого. Продалася. І не кому-небудь, а моєму найкращому другові.
НАСТЯ
Може в неї причина була.
ДМИТРО
Так. Вона мені її пояснила. Сказала, що молода, хоче жити яскраво, модно одягатися, спа салони відвідувати… Я на той час цього дати не міг. А Женька міг. Він хлопець з перспективами, з багатої родини…
НАСТЯ
Ваша родина теж бідно жила?
ДМИТРО
Не має в мене ніякої родини. Мої батьки померли, коли мені вісімнадцять було. До аварії потрапили.
НАСТЯ
Вибачте.
ДМИТРО
С тих пір все сам. Крутився як міг. Дивом до академії вступив. Вдень вчився, а вночі офіціантом бігав. Там в академії і зустрів її. Закохався. Одружитися хотів. Я ж після смерті батьків про свою родину тільки і мріяв. Після зради – зненавидів. Відімстити хотів. За ціль собі поставив, що обов’язково багатим стану. Уявляв, як куплю собі джипа і на цьому джипі вона мене випадково побачить, і лікті собі кусати буде, що не того вибрала. Академію з червоним дипломом закінчив. Як кращий студент до непоганої юридичної контори влаштувався. Там набрався досвіду і ризикнув. Свою фірму відкрив. І з головою в роботу поринув. За півроку справи так в гору пішли, що я й мріяти про таке не міг. І тепер все є: і квартира, і гроші. І джип є. Тільки щастя так і немає…
НАСТЯ
Ви і досі її кохаєте?
ДМИТРО
Ні.
НАСТЯ
Можливо ви подумаєте, що це дурниці. Але в тій же передачі про японців, розповідалося, що коли вони досягають поставленої цілі, то кидають її і починають все спочатку. Можливо і вам потрібно все забути і почати нове життя.
ДМИТРО
Просто все забути?
НАСТЯ
Бабуся каже, що людям все пробачати треба. І тоді жити буде легко. От я вже на вас не ображаюся і мені самій від цього добре стало. Я розумію, що в вас інше. Але ви спробуйте її пробачити, і тоді вам самому стане краще.
ДМИТРО
Мудра жінка ваша бабуся.
НАСТЯ
Тобто?
ДМИТРО
Ні. Я серйозно. Все це так і є. Тільки, іноді, як каже ваш тато, сил не вистачає. Але ж я чоловік. А чоловік повинен чоловіком бути. Вірно?
НАСТЯ
Це, до речі, теж бабуся сказала. Вона в мене розумна. Я іноді дратуюся, коли вона мені каже як жити треба. Мені здається це неможливим. Але потім, через деякий час розумію, що все ж таки це правильно. Саме так і треба жити.
ДМИТРО
Як?
НАСТЯ
Як совість підказує.
ДМИТРО
А ви бабусі казали про Італію?
НАСТЯ
Ні! Що ви?.. Я ще остаточно не вирішила…
ДМИТРО
Вибачте мені, вів себе як бовдур.
НАСТЯ
І ви мені вибачте. Я теж вам дурниць наговорила…
ДМИТРО
Не вибачайтесь.
НАСТЯ
Ні, вибачте.
ДМИТРО
І ви вибачте.
НАСТЯ
Я вас розумію. Закрила вас у підвалі, ви пропустили бокс, наговорила вам всілякого.
ДМИТРО
Все добре. Так би сидів один перед телевізором, їв сардельку і дивився на жорстокий бік. А так у приємній компанії час проводжу. Скільки всього цікавого дізнався.
НАСТЯ
Дякую. Тато каже, що я багато розмовляю і що не один чоловік мене не витримає. Ви теж так вважаєте?
ДМИТРО
Ні, що ви. Дуже добре, коли з жінкою є про що поговорити.
НАСТЯ
Треба вас з татом познайомити. Він сказав, що якщо хоч один такий знайдеться, він йому пам’ятника поставить… Щось Мурчика не чути…
ДМИТРО
Мабуть до квартири побіг… ви казали на поверх вище живете?
НАСТЯ
Так. В сто тридцять шостій квартирі.
ДМИТРО
Дивно, що я раніше вас не зустрічав.
НАСТЯ
Ми тут недавно живемо. Чотири місяці… В вас часом вільного пакету не має?
ДМИТРО
Навіщо вам?
НАСТЯ
Хочу бігуді зняти. Вони мені в голову надавили.
ДМИТРО
Зараз подивлюся. А де ж я пакет дів? Останній раз він у вас був. Коли ви мене Смердючим назвали (шукає).
НАСТЯ
Не смійтеся. Знаєте, як я злякалася. А перед тим ви ще й про вбивство розповідали…
ДМИТРО
А ось і пакет. А це що?
НАСТЯ
Що?
ДМИТРО
Ось. Щось знайшов. Здається на лампу схоже.
НАСТЯ
На лампу?
ДМИТРО
Так. Здається керосинка. Спробую запалити.
Запалює.
НАСТЯ
Як світло стало! Отак завжди. Коли щось потрібно, ти його шукаєш, шукаєш… А потім – раз, і воно саме знайшлося.
ДМИТРО
Ну і підвальчик. Скільки мотлоху…
НАСТЯ
І бруду. Ви вибачте, що я так. Я вже спати збиралася…
ДМИТРО
Ні, ні. Вам дуже гарно. Тримайте пакет.
НАСТЯ
Дякую.
ДМИТРО
Сардельки будете?
НАСТЯ
Не відмовлюся.
ДМИТРО
Пригощайтеся. В вас гарне волосся.
НАСТЯ
Дякую. Це все бабуся. Воно раніше таке тоненьке було. А вона підказала, якими травами його полоскати потрібно. І через місяць – такий результат. Хоч в рекламі шампуню знімайся.
ДМИТРО
І що ж це за трави?
НАСТЯ
Так як в мене світле волосся, то мені ромашку заварювати треба. Ось ви брюнет, то вам підійде кора дубу. В вас теж проблеми з волоссям?
ДМИТРО
Ні. Це я так, для загального розвитку.
НАСТЯ
В мене вдома цілий зошит з рецептами є. Якщо хочете можу дати почитати.
ДМИТРО
Так. Було б цікаво.
НАСТЯ
Чому ви посміхаєтесь?
ДМИТРО
Просто так.
НАСТЯ
Просто так…
ДМИТРО
Нічого не буває…
Мявчить Мурчик.
НАСТЯ
Мурчик! Мій маленький. Ти тут? Сардельку у нюхав. Зголоднів. Я йому шматочок через двері просуну.
ДМИТРО
Ні. Сидіть. Я перед ним винен. Щоб загладити свою провину, поділюся своєю сарделькою. Мурчику, будемо дружити? А ну дай лапу. Все, тепер будемо бокс дивитися разом.
Як думаєте, він мене пробачив?
НАСТЯ
Думаю, що так. Він…
ДМИТРО
Тихо.
НАСТЯ
Що?
ДМИТРО
Чуєте?
НАСТЯ
Це мабуть Мурчик.
ДМИТРО
Ні. З іншого боку. Чуєте?
НАСТЯ
Так.
ДМИТРО
Мабуть щури.
НАСТЯ
Щури? Я боюся щурів…
ДМИТРО
Наче затихли…
НАСТЯ
Ні. Чуєте? Там коробки рухаються…
З під картонних коробок вилазить тьотя Клава. Настя кричить, ховається за Дмитра.
ТЬОТЯ КЛАВА
Тихо, тихо. Якщо ви вже в мене в гостях, то поводьте себе пристойно.
ДМИТРО
Ви хто?
ТЬОТЯ КЛАВА
Я хто? Це ви хто? Прийшли в мій дім, не привіт тобі, не бувай, а «ви хто?». Що за молодь пішла… Я тут чула, мова про сардельки йшла. Дякую, хоч не з пустими руками прийшли. Я пригощуся. Ммм… смакота… що це вам вночі вдома не сидиться?
НАСТЯ
Мій Мурчик втік, ми його шукали і двері захлопнулися…
ТЬОТЯ КЛАВА
От Вася. Забув двері зачинити.
НАСТЯ
Тут і Вася є?
ТЬОТЯ КЛАВА
Що йому тут робити. Вася вдома спить. Це наш двірник. За дощечкою сьогодні заходив, щоб люк у дворі закрити. Казала ж, добре закрий двері…
ДМИТРО
А в вас ключі є?
ТЬОТЯ КЛАВА
Є.
ДМИТРО
Відкрийте нам двері, будь ласка.
НАСТЯ
Так ми вже тут півночі сидимо.
ТЬОТЯ КЛАВА
Зараз доїм і відкрию. А чому це ви мою керосинку запалили? Давно горить?
НАСТЯ
Ми не знали, що це ваше.
ТЬОТЯ КЛАВА
Зараз керосин подорощав. А я знаєте не дуже добре заробляю.
ДМИТРО
А де ви працюєте?
ТЬОТЯ КЛАВА
В метро. Мене до речі тьотя Клава звати.
НАСТЯ
Настя.
ДМИТРО
Дмитро.
ТЬОТЯ КЛАВА
Будемо знайомі.
НАСТЯ
Хочете мою?
ТЬОТЯ КЛАВА
Не відмовлюся. Та краще я її на завтра залишу. А то хто знає який день буде.
ДМИТРО
Візьміть і мою.
ТЬОТЯ КЛАВА
Давай… Та ні, якось не зручно… В ж мабуть теж голодні…
НАСТЯ
Ні, ні, їжте.
ДМИТРО
Їжте, їжте. Ми вже вдома поїмо.
ТЬОТЯ КЛАВА
Ну, дякую. Давно в мене такої вечері не було. Все об’їдки, залишки. А тут сардельки, ще й свіжі. Порадували ви мене сьогодні. На весь день настрій гарний буде. Що ще для щастя треба? Ну, добре. Поїли можна і поспати. Ще пару годинок подрімати можна…
ДМИТРО
А двері?
НАСТЯ
Так, двері відчиніть.
ТЬОТЯ КЛАВА
Які двері? А! двері. Відчиню. Летіть голубки. Заходьте в гості. Ще пару годинок подрімаю… двері добре зачиніть… як добре ситою спати лягати… що ще… (спить).
ДМИТРО
Дивна сьогодні ніч.
НАСТЯ
Так. Таке зазвичай у різдвяних фільмах буває
НАСТЯ
Двері відкриті. Можете йти…
ДМИТРО
Так…
НАСТЯ
А я далі піду Мурчика шукати.
ДМИТРО
Може… давайте я вам допоможу?
НАСТЯ
В вас завтра нарада. Чи вже сьогодні…
ДМИТРО
А в вас побачення…
НАСТЯ
Так…
ДМИТРО
Я піду…
НАСТЯ
На добраніч…
ДМИТРО
Успіхів з Мурчиком…
НАСТЯ
Дякую…
ДМИТРО
На добраніч…
Мявчить Мурчик.
НАСТЯ
Мурчик… Я піду… А то знову десь забіжить. Мурчику… кс-кс-кс… на добраніч… кс-кс-кс…
Настя виходить з підвалу.
ДМИТРО
На добраніч…
ЗАВІСА