Ти мовчиш

ТИ МОВЧИШ

Мудрі голови пророкують сумне майбутнє. Невідворотність спустошення й знищення на Землі. Та такий апокаліпсис, що, наприклад, великі зледеніння четвертинного періоду видадуться забавкою. Отой колишній Риський льодовик, висотою у три кілометри, здаватиметься тоненькою крижиною в калюжі під ногами малюка.

З неба тисячі літ підряд не впаде жодного клаптика туману, ні краплини, ні росини, ні сніжини. Усі континенти перелякано зберуться на південному полюсі, щоб захиститися, погрітися наостанці. Та все намарно. Накриті колосальним шаром криги, скоро вмерзнуть, застигнуть назавжди в холодній мантії, як кораблі серед мерзлоти.

Із нинішньої Америки до Австралії можна буде перебігти суходолом... Але не буде кому бігати. Давно щезнуть люди, рослини і тварини. Пересохлий, убивчо-холодний клімат і марсіанське страхіття буревіїв доконають Землю...

Хто там розповідає, що це настане через один мільярд років?
Не вірю!
Для мене льодовиковий період уже настав.
Сьогодні.
Бо ти мовчиш...
 
Ні листа, ні дзвінка, ні повідомлення. Невимовно холодно та тривожно на душі. Усюди – глибокий, безголосий космічний вакуум.
Ступити б. Зробити крок. Так немає куди.
 
Стою і волаю:
– Що ж затулило сонце над нами?
– Куди раптово щезли промені довіри поміж нас і жаринки надії?
– Прошу, благаю, відгукнися...
– Мені б тільки знати.
– Що добре на стежках на твоїх. Що світло й затишно на них. Що блукає посмішка у кутиках твоїх вуст.
Не чуєш...

А може я не на Землі?
Хтось брутально позривав із орбіт небесні світила й розвіяв геть.
Величезна прірва у сотню тисяч світлових років.
Розділила...
 
Потерпаю душею на промерзлій до ядра, чужій планеті.
Я там, де скажений вітер підмітає змертвілу поверхню від полюса до полюса.
Замерзаю.
 
Почуваюся посинілою крижинкою чи останньою розчавленою сніжинкою, яка летить у повній темряві.
Летить серед суцільного хаосу.
 
І немає за що вхопитися, до кого притулитися...


Рецензии
"Хто там розповідає, що це настане через один мільярд років?
Не вірю!
Для мене льодовиковий період уже настав." - оце дуже сподобалось... Багато людей так хвилюються за майбутнє, але зовсім не помічають того, що є зараз... І навпаки, інколи наші особисті проблеми можуть бути більш глобальними за льодовиковий період.
Дуже гарно Ви пишите, пане Петро! Я в захваті)

Юлианна Бойчук   25.05.2013 15:28     Заявить о нарушении
О так, п. Юліано!
Розлука для закоханих може виглядати колосальним апокаліпсисом.
Звісно хочеться, щоб не надовго. Щоб танула тая крига...
Щиро дякую за відгук та за теплі слова.
Мені гарно на душі.
Хай щастить Вам!

Петро Домаха   25.05.2013 21:56   Заявить о нарушении
Хороша Ви людина, навіть коментарі Ваші пропитані якоюсь особливою добротою!
Велике дякую!Натхнення Вам і побільше приємних сюрпризів в житті!

З теплом...

Юлианна Бойчук   26.05.2013 18:41   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.