***

щоночі я спалювала тебе на попіл у глибинах своїх перин і під ранок розвіювала його за межами вхідних дверей. щовечора ти відроджувався за ними ніби фенікс, хоча мав вигляд не благородної птиці, а побитої собаки. я із задоволенням приймала тебе лише для того, щоб втамувати свою хіть, а ти, мені іноді здавалося, що ти був у мене закоханий.