Дiвчинка-навпаки

Валериан Христофорович
Поки на іншому кінці земної кулі під тобою і на тобі кінчають численні кобіти, я цілими ночами пишу вірші і вкладаюся спати лише коли за моїм вікном сходить сонце. Я - дівчинка-навпаки, дівчинка-навиворіт, зате я чула слово "кохання" і навіть шукала його у тлумачному словнику. А те, що живу я надто далеко від Манхетена, це нічого. Ти можеш любити мої вірші і кохати своїх кобіт щоночі, мені лише потрібен хтось, до кого я звертатимусь, коли сон знову не буде йти до мене декілька годин поспіль. Мені потрібен ти і пляшка хорошого вина. Знання, що ти є і вино. І будемо вважати, що для мого ідеального світу цього вистачить.