Блаженні дні, де світла і тепла багато,
де хата пахне татаринням, де з ринви капає роса,
де ти щасливий, бо кохана спить,
а ти вдихаєш смак її волосся,
що пахне флоксами та чебрецями...
А біля цямрини криниці голівки золоті гвоздики, а далі чорнобривці, хризантеми...
і тема переходить в тему, але кружляє навколо "кохаю" як та Зоря довкруг Ярила
і щоб мені не говорили, я вірю в істину просту:
живем допоки любимо_кохаєм,
бо далі... "нащо і для чого?"...