Коли завідома знаєш, що отримаєш гарячого ляпаса та попри те продовжуєш нявчати і очікувати на натяк гостинця від господаря
Коли йдеш по широкому місту з поглядом із оптичним прицілом на єдине на тисячі та всесвіт обличчя
Коли повертаєшся з роботи і, не роздягнувшись, сідаєш навпроти дзеркальних дверцят старої шафи і гомониш «не з собою» годинами, вечорами та часом
Коли прокидаєшся серед ночі і розповідаєш сон тому, хто спить у іншому світі, житті та часові, проте ким був наповнений сон,
Коли ранок, не зважаючи на колір , приймає єдиний відтінок при одній лише згадці, котра пробуджується із відкриттям повік,
Коли на концерті до болі шкребе, що на тому боці світу поласувати цим кусенем естетики не змогли,
Коли лягаєш спати у розмові із тим, кого немає поруч, продовжуєш її уві сні, а опісля, навпроти дзеркальних дверцят старої шафи, переказуєш той сон тому, з ким була розмова
Коли стукіт нічного трамваю приносить Париж
Коли старі санаторії нагадують Прагу
Коли всі фотографії подорожей розрізаєш навпіл, бажаючи, щоб натомість, на відикинутій частині було твоє обличчя,
Чи любиш ти мене ТАК ?
Чи любиш ти мене так,
Коли беруть твою донорську кров четвертої групи, і всередині виникає невеликий страх - раптом її не вистачить для тебе?
Чи любиш ти мене так,
Коли потрапляєш в дтп по суєтності світу, думок та своєї природи – і єдина думка - щоб на стрічній смузі не злякати тебе своїм болем?
Чи любиш ти мене так,
Коли в обличчі медсестри стаціонару бачиш ТВОЇ риси?
Чи любиш ти мене так,
Коли з кожною ін'єкцією життя вприскуєш у твою свідомість себе?
Коли йдеш
Їси
Спиш
З жадібністю втамовуєш спрагу
Переш
Читаєш
Тримаєш кермо
Біжиш
Втікаєш
Приходиш
Повертаєшся
Плачеш і
Просто живеш новим днем
Із фотоплівкою спрямованого обєктиву камери в червону мітку оптичного прицілу.
Коли тебе розрізають навпіл, а ти продовжуєш пульсувати, -
Чи любиш ти мне так ?
Коли тобі приносять листа у брудному конверті, а ти залишаєшся в посмішці, -
Чи любиш ти мене так?
Коли тебе п”ють, їдять твої крихти, виїдаючи ними крок за кроком ласий шматок,
Коли ранковий дзвінок, що розбиває на дрібні скельця тишу ранку та життя, не лякає,
Чи любиш ти мене так?
Коли йдеш
Їси
Спиш
Читаєш
Тримаєш кермо
Біжиш
Втікаєш
Приходиш
Повертаєшся
І просто плачеш.