Равлик-Павлик

Валентин Лученко
...Равлик-Павлик, хатинка на спині і шлях золотий…ой який він сьогодні сміливий
В пору ранню повзе до розкішної сливи…я дивлюся на нього і в мушлю ховаюсь думок
І струмок переходжу в своїх гумаках, які звикли до всього: до хижих ідей і до дикий емоцій…
Я сьогодні змінився… щось сталося подібне до того, як в горах остання сніжинка,
що впала, спричинила гігантської сили лавину,
що летить…вивергає каміння, ламає смереки … і далеко той грім долинає далеко…
я вдивляюся в себе і слухаю
звідкіля відіб’ється відлуння…