І вже не зможеш геть піти —
Таких, як я, не залишають.
До мене з напівшляху ти
Назад повернешся, я знаю ...
І дихати не зможеш там,
Життя гірким зуміє здатись...
Бо скільки б ти не проверстав,
До мене будеш повертатись.
Хоч я і мовчазна така,
Та неласкавою буваю...
Куди б від мене не втікав —
Моя любов тебе вертає.
Якщо ж покинути нараз
І вистачить, можливо, сили,
То будь упевнений — в той час
Тебе сама я відпустила...
11/05/2010
Версия на русском . . . http://www.proza.ru/2010/10/12/1559