С украинского http://proza.ru/2011/06/18/1229
...Шерстяной свитер вяжется-распускается - и нить, как лето бабье - убегает из-под руки, и время плывет, и частят годы, словно каблучки. Чувств позолота листком слетает, падает к ногам. И ты уже знаешь: так приходит снег. Он неумолим, он уже навеки, и теплая осень зайдётся криком, и кровь хлынет горлом коридора святочным ковриком для Командора...
***
перед-зимове
Ганна Осадко
...Вовняний светр торочиться – і нитка, як літо бабине – тікає з-під руки,і час пливе, і дріботять роки,немов підбори. Почуттів позлітка листком злітає, падає до ніг… І ти вже знаєш – так приходить сніг. Він невблаганний, він уже довіку, і тепла осінь захлинеться криком, і кров тектиме горлом коридору святковим килимком для Командора...
22.8.2007