сонет 6

Микола Литвинець
Коли на відстані, я знаю що сказати,
Коли вже поруч, тіло завмирає,
Й неможу я собою керувати,
Боязнь майбутнього мене не покидає.

З тобою добре, ти заповнюєш собою,
Всю порожнечу у серці моєму,
Хочу життя прожити я з тобою,
Й зайняти місце у житті твоєму.

Ключик до твого серця підібрав вже інший,
Його я не відкрию, мож замок зламати,
Та як на мене план цей є найгірший,
З розбитим серцем не можна кохати.

Залиш мені ключі, щоб зміг я показати,
Як сильно можу я тебе кохати.