Спочатку Флоріан жив з великою родиною у хутрі великого кудлатого сірого.
Сірий хоч і був здоровим, але спокою в житті блошиного племені це не додавало.
Великий сірий любив бігати і купатися, качатися на великому зеленого, тріпатися після і найстрашніше - чухатися - чим викликав стихійні лиха.
Старійшини навіть пророкували принагідне преселення на іше велике, можливо з меншими заростями, але зі спокійнішим норовом...
Проте проотства старійшин не сподобались Фло. Взагалі, Фло був ще юним, і не розумів страху.
Він любив вибиратися на сам краєчок великого ВУ у Великого сірого і ивитися на безмежність незвіданого простору. За це йому щораз перепадоло прочухані від рідних, адже саме на великому ВУ, таплялися найінтенсивніші Прочухани самого Великого Сірого.
Одного разу великий сірий ганяв мокрим парком за надувною синьою улькою, а Фло спостерігав за дійством з самого краєчку ВУ.
Трапилося непоправне... Фло знаву що на ву треба вести себечемно і не кусатись, аби не спровокувати Великого Сірого Прочухання.
Але цього разу Великий сірий схопив кулю у зуби але не прокусив. Впереше фло бачив Велике синеє так близько. Від захоплення він забувся і знічівя вгриззя і усісіньку теплу жилку веокого Ву.
Чим накликав станее прочухання, був зкинутий на Велике мокре холодне і вперше зустрівся поглядас=ми з великим Сірим.
Великий сірий блимнув, і чхнув - від чого Фло зкинуло на Велике синє, і так ляпнуло, що він прилип до синього
Велике сере почало віддалятися, набувти конкретних образів, стоало схожим за розмуром на Фло - і все дивилося услід Фло видаючи ці страхітливі звуки.
Так почалася подорож Флоріана у світ самопізнання....
***
Кулька літає світами, гріється сонцем - а хавки нема... вкусити велике синє не вдається - тож спершу прийшлося поголодувати і ледь не вмерти
потім впала роса - і Фло напився чарівної роси
в залежності від того де кульку носить - над коноплями над грбним лісом - у Фло, як у Кастанеди трапляються візії.
кінець історії в тому, що Фло опиниться ц хутрі лінивого -прелінивого кота,
який настільки лінивий, що йому ліньки навіть чухатися.
Проте єдине , що подобається котові, це коли фло забирається йому у вухо, чи сідає на носа і розповідає, розповідає, розповідає.
І хоча це і лоскотно, треба втримуватись від "пчиху", і іноді стерпіти жертвування укусів Фло, кіт нехтує цим, адже розповіді Фло притлумлюють його жагу життя, і знімають депресію від ліні.