Ми не будемо чистіше сліз,
Що лежать на дні печалі...
Пролітають зграї мрій...
Ми всі мріємо про своє...
Ми не будемо чистіше неба,
Що летить над хмарами...
Нехай говоримо, що жити втомилися,
Ну а душа, що яскравіше світла,
За життям тягнеться руками!
Ми не можемо бути чистішою душі,
Що, зберігаючи спогади,
Добро... Вільне созданье!
Що не помре і не поспішає!
Ми не чисті...
Адже всі ми люди...
Адже ми ніколи не забудемо,
Тугу, що живе в нас душі...
10 февраля 2010г