навіть не уявляю чи повірите ви мені
але насправді все було так
небеса розверзлися наді мною і був голос
доню
не жалкуй що ти не полетіла у той бісов шанхай на міжнародне експо
я люблю тебе
і син мій ісус любить тебе
ми вдвох пардон втрьох любимо тебе
завтра опівдні вийди з свого офісу
поверни ліворуч
за три квартали буде жовта будівля
піднімись мармуровими сходами на п'ятий поверх
там на тебе чекатиме мій посланець
кінець зв'язку
і дійсно там був янгол
у звичайних джинсах
у конверсах
з британським прапором на майці
з фенечками на зап'ястях
крила тріпотіли
але не заважали йому переповідати біблію
бо він знав її напам'ять
переказувати нам євангелія
бо він сам їх написав
читати нам сонети
бо він був шекспіром
співати нам пісень
бо він був сінатрою
і приходили люди і дивилися на нього
і разом підспівували і плескали в долоні
а він запрошував приходити ввечері до клубу
щоб читати псаломи та вірші
у більш невимушеній обстановці
а у своєму фотоапараті я виявила фоту
з тим янголом
непорочне фотографування
лілеї кивали звідусіль своїми духмяними пелюстками
благовіст
благовіст
я підрізала її у архікаді
висвітлила у фотошопі
роздрукувала принтером на звичайному офісному папері формата а4
і прикріпила до холодильника магнітними літерками «а» «а» «н» «ж» «д»
ми завжди щось ними пишемо на кшталт
з новим роком чи
христос-воскрес
але я не знаюся на ай-ті
і внаслідок невмілих маніпуляцій
його крила вісвітлилися до прозорості наче щезли
їх стало майже не видно
тільки я бачила їхній силует
мам все нормально
казали діти жуючи гуму
роздивляючись янгола
так мам ти крута
але за три дні повернеться з китаю тато
в нього мабуть будуть крутіші оповідки