Я годив, ти годив, ми Йому годили
Скільки див дарував нам Казкар Незнаний!
Ми ходили в Гай Святий, там стрічав нас милий
Дідо Білий як гора, як гора крейдяна.
Шиди-риди, шиди-риди, шиди-риди Дана
Хто вполює однорога, тому буде дано
спроби три впіймати птаха в блакитному пір’ї
та й обскубти йому шию на заднім подвір’ї
Шиди-риди, шиди-риди, шиди-риди Дідо
Йдіть на нашу галявину, будемо ся снідать!
Будем пити горілоньку, заправлену медом.
Будем хижу повертати до лісу передом
Будем день весь гарувати, а тоді спочинем,
коли знімемо зі серця мольфара причину!
©2007 Святослав Синявський