бо сьогодні так хоче небо, а небо - святеє для вітру
(цікава та святість: можна зібрати відтінки її в палітру
буття. Та чи є навіщо? Вітер вільний. Чу', свище
Попідгір'ям, не-попір'яченим. Не як янголи, ні, а вище)
Неозначено. Не присвячено. Так дозволено тільки
коли до останньої краплі всипано кров снігом-сіллю
не для болю: щоб не послизнутись, не впасти знову
не розбити колін чи серця, не втратити - голову
і не грати у себе, ні, краще вже бути (хай сірим) собою
навіть небо сьогодні в клітинку: розлінієно до двобою
наче дошки для шахів чи го (чи дитячого "хрестики -
нолики: перші на мріях, другі ж в душі замість совісті)
Gomenasai. Помилками змалюю буття своє, а не світу
бо сьогодні так хоче небо, а небо - святеє для вітру.