До тебе на крилах, що вишиті з неба,
Летіти край землі, летіти.. Так треба.
Кохати, любити, займатись коханням,
Як майбутні діти своїм малюванням.
Над небом, над хмарами, вище за віру
Летіти, як птаха, як сокіл на звіра.
Надіятись, мріяти, дихать тобою.
Забрати страхи і минуле з собою.
Летіти над світом, що любить жорстокість,
Вбивати коханням твою «одинокість».
Створити тебе із безодні і неба,
Бо в цьому є сенс. Бо небу так треба.