…надвечір цвіт граната принесла в мої покої вірна Маріквіта:
- Це вам, солодка донно, передав
сеньйор у масці, імені не знаю…
Зухвалий вчинок, адже всім відомо,
що квітка із граната – знак жаги…
…вощані пелюстки такі вабливі, як поцілунків памороч, очей
не піднімала, потемки чекала
його приходу, як зміїно_жала,
що душу вип'є з горлечка мого…
навпомацки
гранатне розбирала
доспіле тіло…
... Сік перебродив
у чорних венах,
і тужаву шкіру безстидні пучки вправно віддирали,
і роздягали донну молоду,
і млість текла притоками-руками,
і сонце пульсувало в животі:
- смалке заласся!
- ладо світлоокий!
…і ця жага – розчахнута граната,
мінилася кривавою росою,
хребет дівоцький – тятива напнута,
а лук –
то тіло легіня, і лет
стріли жалкої серце роздирав їм -
надвоє, троє, п"ятеро, на друзки,
і їхній світ конав від хитавиці,
від надміру, від наміру: іще.....
іще-іще-іще-не зупиняйся....
...і бризнула гранатова знемога
на льон постелі, на пелюстя губ -
напіввідкритих, жадібних, дитинних,
і посміхалася донна, і повіки
її тремтіли, ніби мотилі...