«URBAN NATURE»
Чорна Хмара.
(Політична замальовка з щоденника орнітолога)
Зима.
Нарешті випав сніг, та вдарив мороз.
Йду з роботи по скрипучому снігу.
Чудова погода, чудовий настрій.
Шлях додому проходить під гіллястим деревом, вся верхівка якого густо, неначе влітку листям, обсипана чорним птаством.
Легке відчуття небезпеки похитнуло почуття гарного настрою.
Звертати нікуди, обходити далеко.
Іду на ризик.
Тривожно зиркаю вгору, вишукую просвіти в чорному галасливому покривалі, пірнаю під крону.
Петляючи, пробую проскочити до чистого неба.
Майже вдалося.
Але в самому кінці короткого небезпечного шляху мене наздоганяє зверху жирний ляпок, який ніби чекав на мене в цей час і в цьому місці.
Нахаба зручно вмощується на правому плечі.
Поспішати вже нікуди не треба.
З досадою випливаю на чисту воду.
Злий та сердитий оглядаюсь на крилатих бомбовозів.
Подумалось: «Треба ж уродитися такій капості в нашій незалежній Україні! На своїх же гадять».
Пройшовши далі, раптом пригадую картину Олексія Саврасова «Грачи прилетели».
Оце так!
Наша ж «Чорна хмара» зимує зараз десь на півдні, а це гості з півночі, що відкочували на зиму до нас *.
«А-а-а, то ти Мос-ка-лик! Чого ж від тебе чекати».
Під ці думки та нові погляди на ситуацію, що склалась, потроху повертається гарний, ліричний настрій.
Забувши про етикети і правила поведінки в громадському місці, не звертаючи ні на кого увагу і не думаючи про те, що про мене подумають оточуючі, свищу у чотири пальці і голосно кричу:
«Янки! Гоу-Хоум! Гоу-Хоум!»
* - «Чорна хмара» - зграї птахів родини Воронових, що складаються в наших краях з Граків та Галок. Популяція цих птахів сезонно кочує, рівномірно переміщуючись з півночі на південь.
Лютий 2001
******************************************
Иллюстр. - Алексей Саврасов "Грачи прилетели".