"Передчуття осінніх холодів Здавались невіддільними від неї…"
донна Анна.
У довгих віях заховався сум. В куточках вуст - стара образа… Коли в кав’ярні вперше її стрів здалась знайомою. Обличчя я перебирав та тасував стару колоду. Ні імені, ні місця не знаходив. Пив довго каву, запивав вином червоним. В той вечір бренді не хотілось...
Коли хтось поряд запалив сигару і дим солодкий, заборонений мене ефірним пледом огорнув десь в глибині єства почув знайомий голос:
«Ми бачились давно, колись, не тут, не в цьому світі…
То ж заховай ці ловчі сіті та в замок рідний повернись…
Не ти цю птаху вполював, мій Лицарю, на королівських ловах»…
Чию розмову я підслухав? Чиї такі бездонні сині очі ласкавили мене з там того столика у тьмяній залі? О скільки часу змарнував, шукаючи Її. Вона сама прийшла... І знову зникла. Та лишилася надія. Ми знову бачились. І то вже достеменно, в цьому світі...
--------------------
02.08.2007 19:23 - 06.02.2011 20:53
© Святослав Синявський