Назагал більшість прізвищ українців є патронімічними. Вони утворені або від імен батьків або від їх прізвиськ чи навіть прізвищ. Разом з тим імена матерів також потрапили в українські прізвища. Їх небагато, але вони є. Ось чи не весь їх перелік:
• Вівдя,
• Горпина,
• Катерина,
• Марина,
• Марія
• Мотря,
• Олена
• Палажка,
• Параска,
• Софія
• Тетяна
• Уляна
Ім’я Горпина породило два прізвища Горпиненко (син Горпини) та Горпинченко (син Горпинки (зменшена форма імені Горпина)). Власне практично кожне жіноче ім’я, яке стало джерелом творення прізвищ має ці дві форми прізвищ з маркерами -енко/-єнко та -ченко/-щенко. Судіть самі:
• Вівдя – Вівденко – Вівдиченко;
• Катерина – Катериненко – Катеринченко,
• Марина – Мариненко – Маринченко,
• Марія – Марієнко – Марійченко,
• Мотря – Мотренко – Мотриченко,
• Олена – Олененко – Оленченко,
• Палажка – Палаженко – Палажченко ,
• Параска – Парасенко – Паращенко,
• Софія – Софієнко – Софійченко,
• Тетяна – Тетяненко – Тетянченко,
• Хівра – Хівренко – Хівренчук (останнє прізвище проблематично трактувати як похідне від Хіврочки, це вже радше дериватив від прізвище Хівренко)
• Уляна – Уляненко – Улянченко
Прізвища з маркерами -чук та -ук/-юк ареал утворення яких традиційно пов’язується з Волинню, Поліссям та Поділлям також утворені від перелічених вище жіночих імен:
• Вівдя – Вівдюк,
• Горпина – Горпинюк – Грпинчук,
• Катерина – Катеринюк – Катеринчук,
• Марина – Маринюк – Маринчук,
• Марія – Маріюк – Марійчук;
• Мотря – Мотринчук,
• Олена – Оленюк – Оленчук,
• Палажка – Палажук – Палажчук,
• Параска – Парасюк – Паращук ,
• Софія – Софіюк – Софійчук,
• Тетяна – Тетянюк – Тетянчук,
• Уляна – Улянюк – Улянчук/
Як бачимо, матроніми є джерелом для утворення прізвищ на всіх етнічних землях українців. Також на всій етнічній території русинів-українців існував загальний звичай утворення патронімічних прізвищ від імен або прізвиськ матерів-удів. Особливо це характерно для Галичини. Всі без винятку прізвища з маркером -шин там утворені від вуличного імені матері-вдови. Справа в тім, що традиційно в українських селах, містечках та містах заміжню жінку звали по імені або прізвиську її чоловіка. Так жінка коваля називалася Ковалихою, жінка Дмитра – Дмитрихою. Отож, коли на момент запису дітей за прізвищем така жінка була вдовою діти записувалися за «від чоловічим» іменем вдови. Тому фактично всі чоловічі імена українців та багато прізвиськ отримали в Галичині маркер -шин. Тут треба врахувати чергування приголосних х-ш.
Ось лише коротенький перелік таких суто галицьких прізвищ:
• Андріїшин;
• Василишин;
• Гаврилишин;
• Дмитришин;
• Ковалишин;
• Королишин;
• Майстришин
Помилково думати, що таке утворення прізвищ від «другого імені» жінки, яка стала вдовою властиве лише для Галичини. Надніпрянщина да Надросся мають великий перелік своїх «вдівських» прізвищ. Ось вони:
• Василишенко;
• Гаврилишенко;
• Денисишенко;
• Дмитришенко;
• Ковалишенко;
• Петришенко;
• Яковишенко.
Отож цей короткий нарис про матронімічні прізвища українців руйнує міф про «чоловічий світ» давньої України. Якщо власне жіноче ім’я або ім’я жінки за чоловіком дало стільки українських прізвищ, то роль жінки в давньому українському світі не була вже такою другорядною, як того хотілося б деяким чоловікам.