Море. Скелястий беріг. Живицею пахне сонце. Столик дубовий. На таці - бери*. В тонкій порцеляні кава...Щіпаю себе - чи не сон це. Це ж ти поряд мене, ласкава подруго моя, доле, в країні святій фйордів...
Це ж ти поряд мене, мила Лебідонько златочола. Розбуджена кров ще вранці така стила стає гарячішою лави. І воля ще вчора квола жадає звитяги, слави, щоб кинути їх додолу під ноги тобі, кохана...
Акордом гучним відізвуться скелі, а вітер притисне додолу дерева і трави, коли поведу з молу тебе у свою оселю. Таку ще холодну поки...
* - сорт груш.
19.09.2004 16:01 - 28.01.2011 18:30