Пiд ключем до вирiю...

Василь Кузан
Під ключем до вирію зустрілися...
Жовтих вулиць вишуканий дим,
Граючись, ховав твоє обличчя
В сяйво згадок. В золото. Один


Я стояв у натовпі строкатому,
Слухав шурхіт підошов і шин,
Дивлячись,
як мрії листям сиплються
Під колеса буднів і машин.


Ці думки і настрої непрошені...
Я тебе усе життя шукав!
Серце повернуло вже до осені,
А в душі - і досі ще весна.