* * *
Все більше на землі поетів,
вірніше –
тих, що вміють римувати.
У джунґлях слів поставили тенета,
але схопити здобич ранувато.
Зайці, папуги, гнізда горобині…
Великий щебет, писк і цвірінчання –
таке,
що часом хочеться людині
поезію шукати у мовчанні.
Хай метушиться дріб'язок строкатий,
міняє шерсть залежно від погоди…
Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі.
Ліна КОСТЕНКО
--------------------------------------
Все более поэтов на земле,
Вернее тех, кто любит рифмовать,
Что в джунглях слов поставили силки
Да «тужатся» добычу там поймать.
Трусливых зайцев, попугаев тьма -
Большой галдеж и писк – вот их звучанье,
А человеку хочется в молчаньи
Поэзию, как душу, отыскать.
Пусть суетится бесталанно пыль
И шерсть меняет по последней моде.
Поэт, учись искать, и ждать, и быть…
Твой лучший слог в пути и он свободен!