БЕЛАЯ ХАТА ЗА ПАЛИСАДНИКОМ ИЗ ЦВЕТОВ...
ИСТОРИЯ МАЛИНА
Місто Малин- самостійна адміністративно-територільна одиниця України, міський населений пункт, районний центр Малинського району, місто обласного значення, історичний, економічний, культурний центр в Житомирській області. Місто розташоване на півночі України, 100 км від столиці України - м. Київ, 90 км. від обласного центру - м. Житомир Площа території м. Малин займає 79 кв. км., населення міста 28100 чол. ), щільністі населення на 1 км. кв. - 356 чол. Датою заснування міста вважається 891 р., назва міста повязана з іменем князя Мала та його дочки Малуші. Малин свідок подій часів Київської Русі, як один з центрів древлянського краю, потерпає від нападу монголо-татар, знаходився у складі Речі Посполитої, належав графині Красицькій, княгині Радзівіл та її спадкоємцям, знаходився у складі Польщі (1667-1793 рр). З 1793 в складі російської імперії. В 1855 Малин переходить у власність Софії Олександрівни Щербакової. З 1866 року стає волосним центром. В 1873 в м. Малин придбала місцеву садибу Катерина Семенівна Миклухо-Маклай,- мати відомого мандрівника Миколи Миколаєвича Миклухо-Маклая, який приїздив в Малин двічі-1886 та 1887 роках, відомий вчений А. Н. Корзухін у Малині намалював його портрет. 1871 р. заснована паперова фабрика, яка стала поштовхом розвитку міста. З середини ХІХ прибл. (1855 р) діяли чавуно-ливарний завод, два млини, розвивається торгівля, на прикінці ХІХ ст.. діяли 2 меблеві майстерні, 4 кузні, паровий млин, цегельний завод. Новою рушійною силою розвитку міста став 1902 р.-прокладена через місто залізниця Київ-Ковель.При радянській владі з 1938р.- Малин-місто районного підпорядкування в Житомирській області. З 1941 року Малин учасник війни, де велися жорстокі бої проти німецьких загарбників, в Малині діяли підпільні організації, пам'ять про війну увічнено в комплексі пам’ятних знаків- меморіал, алея слави, курган слави та ін. пам’ятних знаках про війну.З 1986 року бореться з наслідками Чорнобильської катастрофи. Малин п З 1991 року Малин в складі незалежної України. З 18 лютого 2003 року по сьогоднішній день Малин - місто обласного значення. Промислову діяльність у місті здійснюють 64 підприємства, серед них найбільшими підприємствами Малина є: ВАТ «Малинська паперова фабрика – Вайдманн» , Фабрика банкнотного паперу національного банку України , ДП «Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти», ТОВ «Папір-Мал», ТОВ «Малинська фабрика спеціального паперу», Філія ТОВ «Фабрика санітарно- гігієнічних виробів», ВАТ «РЕЙЛ», ТОВ «А.Стакі-Рейл»,ТОВ НВК «Планета Рейл», ВАТ «Малинський дослідно експериментальний завод»,ВАТ «Малинський хлібзавод»,ТОВ «Рута», ЗАТ «Детвілер Раббер Украіна», ВАТ «Прожектор», ПП «Малинська меблева фабрика», ТОВ «Швейна фабрика «Ельфа», ПП «Мегаполіс Ко» та інші дрібні підприємства.
Місто Малин є одним з промислових центрів Житомирської області.
У місті функціонують дві поліклініки, лікарня, станція швидкої допомоги, навчально-виховний комплекс «Школа-ліцей №1 імені Ніни Сосніної», п'ять загальноосвітніх шкіл, вечірня школа, 9 дитячих дошкільних закладів. Понад 1200 студентів навчається в Малинському лісотехнічному технікумі і понад 500 — у Малинському професійно-технічному училищі №36. У місті працюють станція юних техніків, центр дитячої творчості, дитяча спортивна школа, школа мистецтв, функціонують 3 бібліотеки.
З Києвом і Житомиром місто з'єднане залізничним і автомобільним сполученнямям. У столицю з інтервалом у 1 годину з центральної площі Малина курсують комфортабельні мікроавтобуси (близько години їзди), дорога електропоїздом із залізничної станції Малин до Києва займає близько двох годин. В обласний центр дорога займає більш 2 годин автобусом, а залізницею — близько 3 годин з пересадкою у Коростені.