Щастя i мишка!

Марианна Марианна
А що таке ЩАСТЯ? Щастя, це коли мама жива і здорова. Хоча її мучить тиск. І болить серце. Життя прожити непросто. І жити - теж. Колись ще у моєму дитинстві мама часто співала. От робить якусь роботу, наприклад, голубці крутить, а співає наші закарпатські коломийки. Спершу співала веселі, а потім - українські народні пісні - сумні: про Катерину, котра воду носить, а Роман вівці пасе.

У моєї мами дуже гарний голос! Я люблю слухати, як вона співає. Якось, коли мені ще було рочків п"ять, мама співала мені колискові. Аж раптом почули, що Хтось почав і собі так журливо пищати. Підспівувавати. Я, звісно, злякалася, поближче притулилася до мами. Писк не припинявся. Він линув зсередини печі. "Мишка собі там хатинку знайшла", - заспокоїла мене мама. Наступного дня я вирішила перевірити нашу нову квартирантку. "Ну що, цімборко, де ти ховаєшся-живеш?!" - кажу їй. Моєї цімборки там уже не було. Втекла. Але куди?

Я ж бо сама була схожа на мишку чи на коминаря. Навіть наїлася того попелу! Мама сміялася і не могла мене відмити.


Тепер моя мама не співає. Коли щось робить, то мовчить. Якось запитала в неї:" Мамо, чому ти не співаєш?". Вона відказала:"Життя - чорне, попелясте!". "Мамо, а пам"ятаєш ту мишку з мого дитинства?". "Ну, коли ти співала, а вона тобі підспівувала!"...


Яке це щастя, коли є мама, і з нею можна про все на світі поговорити-переговорити, згадати!
Спогади повертають мою маму в її молодість. Вона з ними молодіє. Хоч і не стара ще. Для мене вона ніколи не буде старою. Навіть у 80, дай їй Боже!!!


Моя мама дуже мудра людина. Одного разу стала свідком, як їй робила зауваження її тітка. Мовляв, чому ти своїй дитині дозволяєш звертатися до себе на "ти"? Мама пояснила:" До Господа Бога як ми звертаємося у молитві "Отче наш, що єси на небесах..."? ". "На "Ти"!". І продовжила: " Я моїй дитині не ворог. Це з ворогами на "Ви", а з тими, хто поруч - на "Ти".

...Я не хочу говорити про займенники "ти", "ви". Не має значення, хто і як звертається до своїх найдорожчих батька й матері. Гадаю, любові і поваги до батьків від звертання не міліє й не меншає. Я про те, що моя мама для мене є УСІМ І ВСЕ! І що я ніколи їй не поверну сторицею її ЛЮБОВ до мене!