Zmievi Valy

Ингвар Олафсон
"Не шукайте змісту і сенсу, вони у звуках, звуки у голосі, голос в душі"


Грім прокотився,струсонув хмарами. Рами віконні ледь втримали скло. Клонами прокляття множиться. Ножиці ріжуть велюр плаща...

Щастя було і згинуло, каменем вбите...Праща все ще на плечі воїна. Ще на горі храм Рами і Крішни... Поєні пійлом з вином зеленим коні на луках траву смарагдову пасуть. Нам же в похід, у степи половії...

В розкосих очах - жах! Жаром війнуло з-заходу. Громом зі зливою з небес "жах!". Ґоти грядуть з обрами. Гуни гайнули в Рим. Римами гімни умножує прип'ятий до скелі Бугрим.

Гримнув на діток бусових Дідо з сивих небес. Вусом повів стовусовим, закрекотав:"миво сувів, мимо сувів,оповом сувів"

Вів ти нарід пустелями, поряд цвіли сади. Скелями, скелями, скелями вклякли твої вороги. Обіч доріг стоятимуть поки  не прийде час. Скільки втече потічечків в Каню чи в Лету, га?

Гамір ховають сосни. Пахнуть дуби, ялівці. Ціляться в засідках воїни. Хто для них цілі? Оці? Полчища змій Тугаринових, що отам хутко ідуть? Поміж Валів, поміж Змієвих?

- Бачиш навалою валами ближче та ближче? Вони?
- Зміями_зміями_зміями поряд з водою? Вони!

Біля Славутича вкопані стали в ярузі крутім. А з висоти та як зблиснули сталлю шоломи, списи та мечі... І задощило стрілами, і потекли ручаї  руди густої, солоної до Дани Прісної. Пригуб її, Діво! Прийми ці дари!!!


©2005 - 2011 Ingvar Olaffson