ТАКИЕ ДОМА ТЕПЕРЬ ОСТАЛИСЬ ТОЛЬКО В ЗАПОВЕДНИКАХ,
КУДА СВОЗЯТ И СОХРАНЯЮТ СТАРЫЕ И ДРЕВНИЕ ДОМА,
КАК ИСТОРИЧЕСКУЮ ЦЕННОСТЬ БЫТА И ЖИЗНИ СЕЛЯН...
ИСТОРИЧЕСКАЯ СПРАВКА О ГОРОДЕ
И НЕБОЛЬШИЕ КОММЕНТАРИИ...
Малин. Від древлян до папуасів
08.08.2009 | Автор: м-р Брут | В категоріях Полісся, меморіали, міста, церкви | Теґи: Єльці, Аркадій Гайдар, Віщий Олег, княгиня Ольга, князь Ігор, князь Мал, Микола Миклухо-Маклай, Немиричі, Радзивілли
Скажу одразу: пересічному туристу робити в Малині нічого. Це чесно визнають і самі мешканці містечка:
Коментуючи перспективи розвитку туризму в нашому регіоні, краєзнавець, кандидат історичних наук, директор Українківської школи Василь Тимошенко заявив:
— Навряд чи Малин встигне щось зробити в цьому плані до чемпіонату Європи. А тому я б не радив везти в наше місто закордонних туристів, аби його не викреслили назавжди із туристичних маршрутів. Малину, здається, сьогодні ні до чемпіонатів, ні до туристів.
Малин
Мені ж лише у назві вчувалось щось особливе, привабливе. Як от в слові “Кагарлик”. На жаль, як і в Кагарлика, привабливість міста обмежується його історією. Зрештою, хіба вперше?
Малин
Древній Малин був одним з найбільших древлянських міст. Колись поліщуки, як союз племен, мали навіть своє князівство. Яке завоював спершу Віщий Олег, а удруге – князь Ігор.
Малин
Головним древлянським містом був Іскоростень. Малин же був якраз на шляху з Києва до Іскоростеня.
Малин
Як, гадаю, багатьом пригадується, древляни, обурені неповерненням ПДВ повторним збором данини, повстали. Очолив повстання князь Мал.
Малин
Спершу обурені поліщуки хотіли якось домовитись. Але порадившись вирішили Ігоря вбити:
Коли вже вовк повадився до овець, то буде тягати їх одну за одною, і якщо його не вбити, то не зупиниться поки не поїсть все стадо. Те саме із цим чоловіком: якщо не уб’ємо його зараз, то потім він знищить нас усіх.
Малин
Нахабний Мал не лише все це наколотив, але й надіслав до вдови – княгині Ольги – сватів! Як відомо, княгиня сватів вбила, причому першу партію – живцем поховала у човні, другу – спалила в бані. А потім ще й пішла палити Іскоростень. Дорогою зруйнувала й Малин.
Малин
Як ви вже зрозуміли, назву міста пов’язують з невдахою-женихом Малом. А першу згадку про Малин датують 891-м роком.
Малин, храм
Після остаточно вирішення древлянського питання і татаро-монгольської окупації Малин мало не став просто сторінкою історії.
Знову згадують про Малин у літописах в 1445-му році. У той час це землі Великого князівства Литовського, згодом – Речі Посполитої.
Малин
Малин перебуває у власності шляхтичів Немиричів, згодом – Єльців. Під час Хмельниччини містечко входить до Київського полку. На той час в Малині десь сорок дворів. Після війни – до десяти.
Малин
Лише на початку XVIII ст. Малин (здається) отримує Маґдебурзьке право. Місто переходить у власність княгині Красицької, земського писаря Кордиша, княгині Радзівілл, а в 1855-му – княгині Щербакової.
Після другого поділу Польщі Малин – звичайне провінційне містечко, Радомишльського повіту Київської губернії.
Малин
На середину XIX ст. тут мешкає біля тисячі жителів, більшість з яких – євреї. Будується кілька мануфактур, чавунний завод. В 1866-му Малин стає центром волості.
Малин
Малин
Саме час згадати про другу після Мала визначну постать в історії Малина. В 1873-му чи то лише садибу, чи то все місто купує Катерина Миклуха. Давній козацький рід Миклух був один з перших, хто підтримав Богдана Хмельницького у антипольському повстанні.
Родова легенда оповідає, як Грицько Миклуха полонив польського наймита бідного шотландського лицаря Мікаеля МакЛая. Бранець скоро не лише подружився, але й породнився з Миклухами, бо взяв за дружину Ганну, сестру Грицька.
Нащадки Миклух брали участь у багатьох війнах і за хоробрість отримали спадкове дворянство від князя Потьомкіна. А друге, шотландське прізвище повернув собі Микола Миклухо-Маклай. Той самий, що вивчав папуасів.
Малин, Миклухо-Маклай
Чесно кажучи, в Малині Микола Миколайович бував значно менше, ніж на Новій Гвінеї. Малинці не образились і в 1986-му відкрили пам’ятник знаменитому етнографу. Кажуть, що монумент – єдиний в Європі.
Малин
Головними індустріальними здобутками для міста в другій половині XIX століття стало будівництво в 1871-му паперової фабрики, а в 1902-му залізниці Київ-Ковель. Паперова фабрика починала з випуску сигарного та письмового, а в наші дні доросла і до банкнотного паперу. Цікаво, що гроші Малинська фабрика штампувала і в післяреволюційному бардаку.
Малин
Роки громадянської війни були складними для міста. Його населення знову стрімко зменшувалось. Неодноразові переходи з рук в руки, атаки ворожих армій (одну з них успішно провів юний Аркадій Гайдар). Не легше переживав Малин і Другу світову.
В ті роки в Малині активно діяло більшовицьке підпілля (принаймні так стверджувала радянська пропаганда). Після викриття старших товаришів, антифашистський спротив очолила місцева комсомолка Ніна Сосніна.
Малин, меморіальні таблички
До речі. Зверніть увагу, що, як і часто на Житомирщині, бодай трохи важливі таблички виконуються тут з граніту. На відміну від Коростишева могильний бізнес тут не процвітає, зате, на контрасті з гранітними плямами, звичайні вивіски виглядають оригінальніше.
Малин, меморіальні таблички Малин, меморіальні таблички
Малин, таблички Малин
Так от. Сосніну гітлерівці за зрадницькою вказівкою спалили, її активістів розстріляли. Все це вельми нагадує історію “Молодої гвардії”.
Малин, меморіал
У 1984-му було відкрито Меморіал на пам’ять про героїв Малинського підпілля і Алею Героїв.
Малин, Алея Героїв
Вічний вогонь чомусь змонтували в закутку комплексу. Газ відключили напевне за неуплату.
Малин, меморіал
На диво цікавою виявилось вивчення головної скульптурної групи, яка зображає підпільників: і саму Ніну Сосніну, і її розстріляного попередника комуніста Тараскіна з товаришами.
Малин, монумент
От. А за кам’яною брилою зачаївся якийсь підозрілий тіп в ушанці. Гадаю це і є той зрадник, котрий всіх здав.
Малин, монумент
Після війни Малин залишається районним центром з відповідними можливостями і перспективами. Добрі люди порахували, наприклад, що в 1970-му році в Малині мешкало майже 17 тисяч жителів, які ходили по одній площі, 100 вулицях і 38 провулках.
Малин, центр
В наші кількість вулиць подвоїлась. Мешканців – 28 тисяч.
Малин
Малин
Я наївно вважав, що до житомирського Малина має якийсь стосунок знаменитий малиновий подзвін. Та виявилось, що ця історія про інше місто – Мехелен (Малин) у Бельгії.
Малин
Анекдот не дуже в тему, але з сайту “Мій Малин”
У часи Петра I на військовому виробництві катастрофічно не вистачало металу. Тому Петро зняв з якогось собору величезний дзвін і відправив його на переплавку.
Війна закінчилася, священики прийшли до Петра просити дзвін назад і отримали на чолобитній резолюцію: «А ху* мого вам не дати?». Священики образилися й пішли.
Однак у часи правління Катерини II вони знову прийшли в палац, показали відповідь Петра й попросили розв’язати цю ситуацію. Катерина взяла чолобитну й дописала внизу: «Було б вам, святі отці, брати що батюшка Петро Олексійович пропонував. Я ж, грішна, і тим допомогти не можу».
Малин, храм
Сьогодення Малина захмарене виборами. На щастя чи нещастя, на початок серпня тут призначені позачергові вибори міського голови. Міські сайти є суцільною агітаційною листівкою, а на парканах малинців лякають “іудами Чернівецького”.
Малин
Є час і для розваг.
Малин
Бонус-трек.
Гімн Малина. Сл. Є. Грищенка. Муз. Р.Олексієнка
Крізь роки і віки
Крізь роки і віки
Шлях проліг нелегкий
Для древлянського гордого міста.
Та світили зірки,
Бігли води ріки,
Щоб майбутнє наповнити змістом.
Приспів:
Там, де річка Ірша, там, де сосни й дуби
Землю й небо єднають у сплаві,
Рідний Малин, крилато стояти тобі
Тут на славу вкраїнській державі.
До пори дмуть вітри
І вогонь злий горить,
Тільки духу вони не зламали.
Не злякать, не скорить,
Бо щоб жить і творить
Був покладений рідний наш Малин.
Приспів.
Молодий він завжди,
Як у травні сади,
Як співуча моя Україна.
Нам його берегти,
З ним в майбутнє іти,
Всім на гордість плекаючи зміну
Приспів.
Малин
Малин на МЕТА-картах. Проїзд залізницею до станції Малин. Проїзд на автомобілі від Києва – 115 км (біля 2-х годин дороги), від Житомира– 108 км. Неподалік варто подивитись на Коростень і тамтешній об’єкт “Скеля”, древній Овруч, гранітний Коростишів, палац в Мироцькому.