Творчість талановитих людей є завжди дуже цікавою, оригінальною і самобутньою. Вона несе в собі саме ту золоту середину, що проявляється в творчості кожної обдарованої людини. Незалежно від професії, кожна людина має унікальний талант, що приносить користь і радість іншим людям, а саме: поезія, музика, проза, малярство тощо. Мені дуже приємно знову представити Вам шановні читачі інтерв»ю із відомим педагогом, композитором і поетом – Ольгою Пенюк-Водоніс. Ця людина багато років присвятила себе педагогічній діяльності і творчості.
Вже сьогодні ми бачимо результат її великої плідної праці: це видані нею збірки пісень для дорослих та дітей, поетичні видання. Ольга Володимирівна є надзвичайно талановитим педагогом, що обожнює своїх учнів, які стали відомими музикантами - лауреатами Міжнародних конкурсів, що представляють у цілому світі гідно нашу державу.
Отож я маю честь сьогодні поспілкуватися з нею після Ювілейного вечора з нагоди її двадцятиріччя творчої діяльності.
А.Ш. Ольга Володимирівно, розкажіть будь ласка про Ваш творчий шлях. Чому ви обрали саме цю непросту професію – Музикант, адже писати музику є дуже важко. Як ви починали?
О.П-В. Я народилася, в Росії в м. Магадан. В дитинстві я, як і більшість дітей ходила в музичну школу, закінчила її по класу фортепіано. Пісні я люблю з дитинства . Виросла на чудових піснях В.Шаїнського, які співала в дитячому садку. Моя любов до пісні почалась ще в музичній школі, де колись навчалась у композитора Анатолія Тарасенка. Вже в ті часи я писала невеличкі пісеньки для своїх однокласників, які виконувались на шкільних концертах. Раніше навіть і не думала, що стану композитором і поетом . Після закінчення школи я вступила до музичного училища , де навчалася по класу музично-теоретичних дисциплін
. По закінченню Магаданського музичного училища, в 1973 р. я переїхала на Україну в м.Чернівці, де працювала в музичній школі № 4. З 1974 р. живу і працюю на Львівщині, в м.Сокалі, де викладаю в дитячій школі мистецтв ім.В.Матюка. Там я очолюю відділ теоріі музики та хорового співу. Плідно працюю з обдарованими дітьми – вокалістами, що виконують мої пісні на багатьох різноманітних естрадних конкурсах і фестивалях.
Ставши викладачем школи мистецтв я переконалася, що є велика потреба у дитячій пісні. Діти дуже люблять співати, але їм весь час хочеться нового і цікавого репертуару, а знайти нові пісні в нотних крамницях тепер дуже непросто. Тому і виникла думка в поповненні дитячого репертуару, що і змусило мене продовжити створювати пісні, які пишу вже протягом 20-ти років. За цей час мною створено понад 250 пісень.
А.Ш. Як ви створюєте пісні, котрі користуються величезною популярністю в Україні та за її межами?
О.П-В. Пісні стають цікавими лише тоді, коли автор пише слова не лише сам, а співпрацює з різними поетами. В мене понад 35 авторів з України та діаспори на слова яких я пишу пісні. Це відомі українські та зарубіжні поети В. Вітт ( Канада), члени спілки письменників України М. Мохналь, Л.Бенедишин, члени української асоціації письменників М. Гавришкевич, Г.Кузьмак, Г.Ржегак та інші. Ви знаєте вислів, що пісня не має кордонів, тому пісня і летить ластівкою за океани, в далекі світи, де діти українських діаспор їх з радістю співають. Я співпрацюю з українськими діаспорами і школами в Казахстані, Канаді, Австралії, Великобританіі, Америці,Росії, Татарстані, Грузії, Італіі, Іспанії тощо.
А.Ш. Ольга Володимирівно! Чи можете ви розказати про виконавців, що презентують Ваші пісні на багатьох конкурсах в Україна та за її межами.
Першим популярним твором стала «Пісня про Сокаль написана в 1990р. на слова В. Вітта. Тепер мої пісні виконуються на багатьох міжнародних, всеукраїнських,, обласних і міжрегіональних фестивалях української естрадної дитячої пісні.. .
Мої пісні виконують діти з якими працюю я, інші викладачі в школі мистецтв, будинках творчості , школах і дитячих установах на Львівщині та в багатьох містах України та за її межами. Вони виконувались на всеукраїнських і міжнародних фестивалях: «Ялтинське літо», «Пісенька джазочка», «Зоряний спалах»,« Пісенний вернісаж», « Веселі канікули осені», « Різдвяні дзвіночки», « Азовські вітрила», «Українська родина», «Пісня серця» та інші.
Виконавцями пісень - є юні співаки лауреати і дипломанти багатьох фестивалів та конкурсів: Ганна Михайлюк, Богдан Дмитрів, Катерина Косецька, Богдан Андрійчук, Тарас Антонюк, Орися Мигаль , Ігор Сулима, Галина Гумен, Іванна Полюшинська , Білецька Христина, Балко Галина , Штокало Галина , Ровецька Анастасія, Полюшинська Іванна та ін. Моя творчість відзначена багатьма дипломами.
Я горджуся своїми учнями. Великим моїм досягненням є мій учень - Павло Осос, який здобув 54 дипломи. Зараз він навчається в Київській муніципальній академії естради та цирку в класі народного артиста Іво Бобула.
А.Ш. Ви є автором 5 пісенних збірок. Розкажіть будь ласка про їх творчий шлях.
О.П-В. Я друкуюсь в українсько-американському видавництві «Українські технології» м. Львів, де побачили світ мої 5 пісенників: «Різдвяні дзвіночки» ( 2002 р),«Країна Дитинства» ( 2003 р.), «Черешнева віхола» (2004 р.), «Кольоровий дощик», (2006 р.), «Дарунок неба».(2008 р.)
А.Ш. Мені відомо, що поряд з піснями ви створюєте ще й поетичні твори.
О.П-В. Так, я люблю писати вірші для малят, для них було видано дві поетичні збірки «У краю барвінковім», ( 2005 р.), « У пошуках веселки», ( 2010 р.).
А.Ш. Життя не стоїть на місці і хочеться чогось нового цікавого, а власне: нових творчих зустрічей. З ким із нових авторів-поетів Ви співпрацюєте на даний момент?
О.П-В. Я дуже люблю знайомитися з новими поетами, це нові враження та новий матеріал для створення пісень. На даний момент я розпочала свою співрацюю з цікавими людьми: доктором політології і поетом Оленою Пархомчук (м.Київ), відомою письменницею і поетом Оксаною Лущевською., (США), доцентом , членом спілки письменників України Надією Черкес ( м. Львів) та іншими цікавими поетами.
А.Ш. Яке місце у Вашому житті посідає пісня?
О.П-В. Пісня завжди єднала людей, де би вони не жили, і якою мовою вони би не спілкувались. Пісня є інтернаціональною, вона немає ні меж , ні кордонів. Я дуже люблю багато подорожувати, спілкуватися з різними цікавими людьми.
Деколи ці враження потім стають темами пісень.Часто на творчих зустрічах діти самі пропонують мені написати пісеньки і я прислухаюся часто до дитячої інтуїції і намагаюся створювати їхні побажання, адже дитяче бачення є найяскравішим. Так з»явилися пісні про дідуся, бабусю, цікавих тваринок. Наприклад: користуються великою популярністю у дітей мої пісні « Поросятко», « Про розумного кота», « Зажурені жабки», «Йшов лелека», « Іжачок» та ін..
А.Ш. Я знаю, що Ви є активним громадським діячем. Розкажіть будь-ласка про цю сторону Вашої діяльності?
О.П-В. Я є членом Української Асоціації письменників України Західного регіону, членом Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини», членом літературно- мистецького об’єднання «Колос». Мої пісні і вірші друкуються в часописах “Нескорені”, ”Високий замок”, «Благовіст», дитячому журналі «Ангелятко», «Ангеляткова наука» (м.Львів), ”Храм серця ” (м.Сокаль), альманахах “Провесень” та «Панорама» (м.Червоноград), ”Соколиний край” (м.Сокаль), «Українська казка» (м.Київ) тощо.
А.Ш. Я пишаюся тим, що Ваші пісні мають нагороди відзнаки на численних конкурсах і фестивалях. Хотілось більш детально від про це почути.
О.П-В. Мої пісні і творчість було відзначено:
- Дипломом III Міжнародного фестивалю “Ялтинське літо2005” (м.Ялта); -
-- Дипломом VIII Всеукраїнського конкурсу сучасної естрадної пісні «Пісенний вернісаж -2007» (м.Київ):
- Дипломом міжрегіонального дитячого фестивалю «Мамині зіроньки 2007» (м.Сокаль);
- Диплом творчого злету Першого Всеукраїнського конкурсу композиторських талантів «Спалахи багаття - 2008р., м. Київ;
- Диплом Першого ступеня Всеукраїнського конкурсу Ім. М.Утриска 2010р.,м.Турка: та багато інших нагород і подяк.
Отож я переконана, що пісня буде жити поміж нас завжди. І не можливо написати однієї універсальної пісні для всіх, бо вона вже написана.
Музичною візитівкою України в цілому світі є пісня відомого українського композитора - Володимира Івасюка «Червона рута».
А.Ш. Дозвольте подякувати Вам, шановна Ольга Володимиріно, за таке і цікаве інтерв»ю і побажати міцного здоров»я, успіхів та реалізації Ваших творчих планів і задумів. Дякую. До наступних зустрічей.