Чи швидкоплинна та ріка?
Мабуть, що так!
І не одне життя та річка забрала.
Сонце у небі яскраво світило,
Любо співали усі пташечки.
До річки всі вийшли,
Так плавать хотіли.
І пара закоханих йшла з усіма,
Вода прохолодна,
Приємно купатись.
Усі накупались, а пара зосталась.
За руку біленьку хлопчина той взяв,
В очі ясні зазирнув і сказав:
- тебе я кохаю безтями, кохана,
За тебе готовий життя я віддать.
Зроблю все для тебе,
Ти лиш забажай.
І в очі поглянув своїй він коханій,
В блакитних очах він злий вогник побачив,
І звук любих вуст він почув:
- Ти дістань мені квітку, що росте на воді.
Он вона пропливає,
Подаруй ти мені.
І хлопчина повірив словам лже-коханій.
І у річку стрибнув,
А дівчина стояла.
У воду дивилась,
Раптом очі блакитні зеленими стали,
І погляд змінився.
Ріка закрутила,
Хлопчина кричав,
Кохану благав:
- Простягни мені руки,
Благаю, врятуй!
А дівчина стояла,
І у воду дивилась,
Вона очі закрила,
І крик припинився.
Ріка проковтнула його.
Дівчина пішла і сказала:
- Не знаю. А де він подівся?
Хіба він не з вами?
А він на дні річки лежав,
І сльози котились,
Й запитання «Навіщо».