ГРА ЖІНОЧОГО НАЧАЛА
Я перейшла свою межу чи може то лише здалося?
Тебе в собі наворожу, потону в золоті волосся твого
Пірну у глиб смарагд-очей і опинюсь на Оріоні
Торкнуся під крилами плечей, візьму три крапельки солоні
Порину в сутінь площ і веж, твоєю тінню стану, Друже.
Тебе кохаю дуже-дуже! Коли ти спиш, я - біля тебе долі
Лихую долю прокляну, перепророчу
майбутні зради та розради!
Тебе, омріяний, я хочу! Тебе у ночі я украду
Та понесу за оковид, де світло родиться_вмирає,
де Рай стрічає тих, хто любить
і не пускає тих, хто спить...
..................................
©2004 -2011 Ingvar Olaffson