СТАРОЕ ФОТО СТАРОГО ГОРОДА...И ТАКИМ БЫЛ МАЛИН...
ФОТО ПЕРЕСЛАНО КЕМ-ТО ИЗ МАЛИНЧАН...
---------------
ИЗ ИНТЕРНЕТА
Гончаренко Игорь приглашает в Малин
Первое упоминание о Малине датируют 891 годом! Историки предполагают, что город на пути из древлянского Искоростеня (ныне Коростеня) к Киеву был назван в честь князя Мала — того самого, который наотрез отказался платить дань Игорю, а после еще и осмелился сватать княгиню Ольгу. Впереди нас ожидала поездка в древний город Малин. И для послов дерзкого древлянина, и для Искоростеня дело закончилось трагически. А Малин уцелел, пережил татаро-монгольское нашествие и в 1445 году был, вновь упомянут в летописях, на сей раз литовских. От древнерусских времен в городе сохранилось только городище. Да и с более поздними памятниками негусто. Однако есть в Малине своеобразное несуетное очарование. В 1873 году его по достоинству оценила петербурженка Екатерина Миклуха. Исполняя волю покойного мужа, мать пятерых детей купила здесь небольшое имение. Говорят, обширный парк с несколькими прудами, тот, что в самом центре города, насажден по ее указанию.
Под крышей дома своего...
Николай Николаевич Миклухо-Маклай — выдающийся путешественник, антрополог, этнограф, врач, лингвист, биолог и географ, чьи научные труды остаются актуальными по сей день, — не просто жил и работал в Малине, но и ценил этот город, с удовольствием ездил по окрестностям Малина, интересуясь древними легендами и фольклором, здесь находится могила его матери.
Любовь Николая Николаевича к украинскому городу вполне закономерна.
Маклэй осел в наших местах, а его потомок — атаман Запорожской Сечи Охрим Макуха в 1772 году проявил недюжинный героизм при взятии Очакова, за что потомственное дворянское звание. Фамилию для благозвучности пришлось несколько изменить. Однако новоявленные дворяне отлично помнили о своих корнях. Дядя Николая Николаевича приятельствовал с Николаем Гоголем — говорят, что именно на основе его рассказов родился сюжет "Тараса Бульбы". Любопытно, что в Миклухо-Маклай возил с собой в путешествия изображение главного героя гоголевской повести, утверждая, что это его предок. Судьба забросила семью Миклух в Россию, однако отец всегда мечтал вернуться "в край калины и подсолнухов". Именно в Малине дворяне Миклухи обрели свой дом.
Самые рейтинговые:
Все о подтяжке лица
Все про омоложение лица
Единственный в Европе
Заслуги Николая Миклухо-Маклая высоко оценены мировой наукой, день его рождения празднуется на планете как всемирный день этнографии. Именно он, ученый-гуманист, свободно владевший семнадцатью языками, первым поднял голос против расовой дискриминации и упорно отстаивал свою точку зрения в ста шестидесяти научных трудах. Показательно, что первый том своих знаменитых "Путешествий" Николай Николаевич писал и редактировал в Малине. Неутомимый путешественник прожил очень короткую — менее 42 лет, — но неимоверно яркую жизнь: Новая Гвинея, Соломоновы Острова, Филиппины... В 1886 он вернулся из Австралии, где провел почти три года (там и сегодня живут и трудятся его потомки!) в Россию, а через два года умер. В далеком Сиднее установлен памятник потомку запорожского казака и выдающемуся русскому ученому с мировыми заслугами. Второй (и единственный в Европе) памятник Миклухо-Маклаю стоит в центре небольшого городка Малин на Житомирщине. На постаменте лишь имя и даты жизни. Увы, дом ученого не дожил до наших дней. Однако в центре города до сих пор шумят деревья, посаженные его матерью.
В блокнот
Как доехать? Из Киева до Малина можно добраться микроавтобусом (около часа езды) или с железнодорожного вокзала электропоездом.
Музей. В техникуме лесного хозяйства есть зал с небольшой экспозицией, посвященный выдающемуся земляку — Николаю Миклухо-Маклаю.
Посетите этот замечательный город и поверьте, вы останетесь довольны! Поехать в древний город Малин – не составит труда, и приятных эмоций от поездки будет множество.
Гончаренко Игорь, специально для www.allwomens.ru
Хронологія м. Малин
Г I М Н М I С Т У
-------------------
Крiзь роки i вiки
Крiзь роки i вiки
Шлях пролiг нелегкий
Для древлянского
Гордого мiста.
Та свiтли зiрки,
Бiгли води рiки,
Щоб майбутнэ
Наповнити змiстом.
Там, де рiчка Iрша
Там де сосни й дуби
Землю й небо эднають
У сплавi,
Рiдний Малин
Крилато стояти тобi
Тут на славу
Вкрaiнскiй дeржавi.
До пори дмуть вiтри
I вогонь злий горить,
Тiльки духу
вони не зламали.
Не злякать, не скорить,
Бо щоб жить i творить
Був покладений
Рiдний наш Малин.
Молодий вiн завжди,
I у травнi сади,
Як спiвуча моя Украiна.
Нам його берегти,
З ним в майбутнэ iти,
Всiм на гордiсть плекаючи змiну.
(слова Е.Грищенко муз. Р.Олексiенка)
1. - НАЗВА МIСТА
--------------------
Назву сучасного мiста Малина пов"язують з iменем князя Мала. Адже в коренi мiста чiтко прослiдковуэться iм"я древлянского князя - легендарноi особи часiв Киiвскоi Русi. Особливо часто згадуэться у летописнiй розповiд1i про повстання древлян проти киiвського князя Iгоря у 945 роцi.
Протэ э нов1 г1потези шо до назви Малина.
Деяк1 вчен1 вважають, що назва м1ста походить в1д 1мени дочки Мала Древлянського - Малуш1, яка була обречена в рабство княгинею Ольгою 1 завдяки сво1й знатност1 отримала при ки1вському двор1 важливу посаду ключниц1.
В Малушу, древлянську княжну, закохався син Ольги - Святослав, а згодом у них народився син, - в майбутньому князь ки1вський Володимир...
Малин у т1 роки служим форпостом на сх1дних рубежах Древлянсько1 земл1.
Саме тому 1 був п1дданий нападу п1д час карального походу Ольги.
2. - ДАВН! ЧАСИ
--------------------
!стор1я Малина нараховуэ б1льше 1110 рок1в. На територ11 м1ста, у його п1вденно-сх1дн1й частин1, збереглися давньоруського городища, заснованого на рубеж1 УШ-1х стор1ч, як пункт укр1плення одного з1 сх1дно-слов"янських племен, - древлян...
Деяк1 вчен1 вважають, що його побуддував князь Мал Древлянський...
Наприк1нц1 1х стол1ття б1ля укр1плення з"явилося в1дкрите поселення.
В середин1 10 сториччя поселення на берез1 було зруйноване..
Це пов"язують з в1домим походом княгин1 Ольги проти древлян -946 р1к .
непок1рлив1 жител1 1скоростеня ( Коростень)в1дмовилися платити 1горю подв1йну данину, щоб в1н не ходив до них знову 1 знову, убили його.
Дружина 1горя, княгиня Ольга, вир1шила пос=мститися п1дступним древлянам и спалила 1скоростень ( Коростень)..Очевидно Малин, що географ1чно знаходиться на шляху Ки1в-1скоростень, теж постраждав в1д караючо1 десниц1 жорстоко1 княгин1.
У Х-Х1 стол1тт1 м1сцеве поселення земл1 навколо Малина використовувало для полювання, рибальства, бдж1льництва, землеробства...
Заселення територ11 в1дбулося шляхом селянсько1 колон1зац11...
У той час ц1 земл1 належсли Литовському княз1вству.
У середин1 ХШ стол1ття городище було зруйноване внасл1док численних напад1в монголо-татар. П1д час розкопок на цьому м1сц1 археологи знайшли типовий наконечник монгольско1 стр1ли та к1льтка 1ншо1 збро1.
3. - У СКЛАДI РЕЧI ПОСПОЛИТОI
------------------------------------
В 1569 роц1, п1сля укладення Любл1нсько1 ун11, Малин в1д1йшов до складу Реч1 Посполито1. Шляхта нещадно експлуатувала м1сцеве населення.
У перш1й половин1 ХУП ст. Малин належить графин1 Красицьк1й.
П1зн1ше Малинський маэток перейшов до княгин1 Радз1в1л та 11 спадкоэмц1в.
У 1648 роц1 жител1 м1ста повстали проти правител1в 1 влилися в селянсько-козацкее ополчення Богдана Хмельницького. П1сля Андрус1вського перемир"я 1667 року, Малин залишився в склад1 Польщ1 1 знаходився п1д 11 владою до 1793 року.
4. - У СЛАД1 РОС1ЙСЬКО1 1МПЕР11
----------------------------------------
П1сля другого под1лу Польщ1 в 1973 роц1, Малинськ1 земл1 в1д1йшли до складу РОС11...В 1797 роц1 Малин став м1стечком Радомишльського пов1ту Ки1всько1 губерн11.
У середин1 Х1Х СТОР1ЧЧЯ В Малин1 нараховувалося 130 двор1в, у яких проживало 1038 жител1в. У м1ст1 д1яли чавунно-ливарний завод, два млини 1 розвивалася торг1вля.
П1сля пеформи 1861 року 1 скасування кр1посного права, в Малин1 починаэ розвиватьися промислов1сть. У 1866 роц1 Малин став волостним центром. У 1873 роц1 м1сцеву садибу придбала Катерина Семен1вна Миклуха - мати в1домого рос1йського мандр1вника й ученого Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая...
У Малин Миклуха-Маклай при1джав дв1ч1 - у 1886 1 в 1887 роц1. Сюди до нього при1здили гостювати друз1-вчен1, та журнал1сти...В1домий вчений А.Н.Корзух1н у Малин1 намальював його портрет.
Микола Миклуха_ Маклай вийжджав у прилегл1 села 1 в1вчав побут селян...
У 1871 роц1 була заснована Паперова фабрика.
В 1855 роц1 Малин переходить у властн1сть княг1н1 Соф11 Олександр1вни Щербаково1. У 1866 роц1 Малин став волостним центром.
Нац1ональний склад населення м1стечка в цей час в1дзначався строкат1стью.
Тут поряд з укра1нцями жили поляки, евре1, н1мц1, чехи тощо...
Наприк1нц1 Х1Х стол1ття в м1ст1 д1яли дв1 меблев1 майстерн1, чотири кузн1, паровий млин, цегельний завод, а в 1902 роц1 побли зу Малина була прокладена зал1зниця Ки1в-Ковель, що сприяла подальшому розвитку м1стечка.
(Цей материал узят у " В1К1ПЕД1Я - в1льна енц1клопед1я" И на сайт1 "Малин-1" "Малинщина")
- « М I Й М А Л И Н » -
- Х Р О Н О Л О Г I Я -
УШ-1Х ст. - Укрiплене слов*янське городище Древляньского союзу
1136 р. - Малин, подарований Десятиннiй церквi
ХП ст. - Малин входив до складу Киiвскоi землi
1445 р. - Перша пiсьмова згадка про Малин та його топонiми
1471 р. - Малин належав украiнськiй шляхетськiй родинi Немиричiв.
Село Малин увiйшло до складу Литовського Великого
князiвства
1545 р. - Волосний центр Овруцкого повiта
1569 р. - Малин увiйшов до складу Речi Посполитоi
- за Любл1нською угодою
1571 р. - Малин став власнiстю родини Д. Ельця
1648 р. - Входив до Киiвського полку Вiйська Запорiзьского
40 дворiв.Напередоднi визвольноi вiйни украiнського
народу п1д проводом Богдана Хмельницького
1667 р. - Малин залишаэться в складi шляхетськоi Польщi. Пiсля
пiдписання Андрусiвського перемир"я
1691 р. - Мiстечко належало М . Ельцю. 7-9 дворiв. Пiд час
военних дiй мiстечко зазнало значних руйнувань
Початок
Х1Х ст. - Малин здобув Магдебурзьке право. Належав княгинi Красицькiй
1784 р. - Був власнiстью Гната Кордиша, земського писаря
Вiнницького - 400 чолов1к.
1793 р. - Увiйшов до складу Росiйськоi iмперi, внаслiдок другого
подiлу Польщi - 500 чол.
1797 р. - Малин став м1стечком Радомишлського повiту Киiвськоi
губернii
Початок
Х1Х ст. - Мiстечко належало внягинi Радзiвiлл - 268 дворiв
40-е р.
1855 р. - Малин переходить у властнiсть княгинi С.О.Щербатовоi -
130 дворiв - 1038 чол.
1861 р. - Малин став волосним центром Радомишлського повiту. -
1864 чол.
Данi щодо населення на 1864 рiк
1872 р. - М1стечко було властнiстью Миклух
1876 р. - 2726 чол. - 286 дворiв
1877 р. - 2625 чол. 289 дворiв- 125 будинкiв
Населення складалось з 33 представникiв
привiлейованого стану, 1488 мiщан, 1104 селян
1897 р. - 2827 чол.
1900 р. - 3360 чол. – 383 дворiв
1902 р. - Поблизу Малина прокладена залiзниця Киiв-Ковель, що
сприяло дальшому промисловому розвитку мiста.
1911-1912 рр. - 3689 чол. - 613 дворiв
1923 р. - Окружний центр Киiвськоi губернii - 7426 чол. По округу
увiйшли Чорнобильський, Хабиннський, Iванкiвський,
Розважiвський, Коростишевський та Радомышльський
райони..
30% населення було зайнято у сiльскому
господарствi.
30 % - у промисловостi
1924р. - Малин увiйшов до Коростенського округу Ки1вськоi
губернii -
7595 чол. 57.7 % -евреи, 37,1 % - украiнцi
32.4 % - занято в сiльском господарствi,
14,2% - службовцi, 30% - робiтники
1925 р. - Набув статус селища мiського типу - 8816 чол.
1932 р. - Малинська сiльрада перетворена на мiську - 5582 чол.
1936 р. - 23 % складали робiтники -9879 чол.
1937 р. - Малин став районним центром новоутворенноi Житомирськоi
областi
1938 р. - Малин вiднесено до категорii мiст районного
пiдпорядкування
1939 р. - Населення - 11, 3 тисячi чол.
( Узято з матерiалов Евгена Грищенка - "МIЙ МАЛИН" )
Радянський період
На початку 1918 року в місті встановлена радянська влада, але в лютому в місто ввійшли німецькі окупанти і більшовикам довелося піти в підпілля. У районі міста почали діяти партизанські загони І.І. Драпія та І.А. Чернова-Мирутенка. Після I з'їзду КП(б)У, у роботі якого брали участь представники більшовицької організації Малина, містечко стало одним з центрів підпільної партійної роботи на Київщині. У Малині діяла підпільна друкарня. Завдяки активним діям партизанів, було прискорене звільнення міста в 1919 році від німецьких окупантів і петлюрівців.
Запеклі бої розгорнулися біля Малина в 1920 році, коли на Україну прийшли польські інтервенти. 28 квітня 7-а стрілецька дивізія, командиром якої був А.П. Голиков (Аркадій Гайдар), стрімким ударом розбила ворога й опанувала містом, польським інтервентам довелося відступити.
У квітні 1932 року Малинська сільрада була перетворена на міську. У вересні 1937 року при утворенні Житомирської області Малинський район було включено до її складу. 1938 року за рішенням Ради Народних Комісарів УРСР Малин віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
У 1937 році, коли в Україні відбувався адміністративний розділ території, була створена Житомирська область, куди ввійшов Малинський район. Малин віднесений до категорії міст районного підпорядкування.
1941 рік. Знову війна. Уже на початку липня фронт наблизився до Малина. Залізнична станція Малин чотири рази переходила з рук у руки — від фашистів до червоних. Оборона міста тривала місяць. Справжній героїзм проявили війська 5-й армії під командуванням генерала М.І. Потапова, а також 1-а протитанкова артилерійська бригада, 32-й залізничний батальйон, 215-а механізована дивізія. Захопивши Малин, фашисти встановили в місті жорстокий окупаційний режим. Але малинчани не здавалися. Вже в серпні 1941 року недалеко від Малина почав діяти партизанський загін під командуванням І.Ф. Бровкіна. Цього ж року в Малин прибув комуніст лейтенант Радянської Армії П.А. Тараскін. З його ініціативи наприкінці 1941 року в Малині була створена підпільна організація, ядром якої стали сам П.А. Тараскін, В.М. Афанасьєв, В.В. Дідківський, А.П. Мелещенко і В.Л. Бурманчук. Вони створили діючі підпільні групи в прилеглих селах.
16 січня 1943 року гітлерівці «вирахували» підпільну органицію, а П.А. Тараскіна і його соратників розстріляли. Після їхньої смерті підпілля очолила комсомолка, випускниця малинської школи №1 Ніна Сосніна. Організація поповнилася молоддю, яка доставляла партизанам зброю, боєприпаси, медикаменти і поширювала листівки серед населення. Бойовим штабом організації став будинок вчительки Є.Ф. Дорошок, де 31 серпня за зрадницькою вказівкою фашисти оточили і спалили Ніну Сосніну, її батька Івана Івановича Сосніна і партизана Федора Зінченка, якому в цей час робили операцію. П.А. Тараскіну і Н.І. Сосніній присвоєні звання Героя Радянського Союзу.
12 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту звільнили Малин. За роки окупації в місті загинуло понад півтори тисячі чоловік. Незабаром, після звільнення Малина, почали відновлювати роботу промислові підприємства міста. Продукція Малинської паперової фабрики уже в післявоєнні роки експортувалася в ряд закордонних країн. Розвивалися Малинський дослідно-експериментальний завод, що спеціалізувався на виробництві сільськогосподарських машин. Великим попитом користувалася апаратура зв'язку, що робив машинобудівний завод. Активно розвивалися швейна і меблева фабрики, каменедробильний завод. Славилася продукція овочесушильного заводу.
Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року поставив на карту існування України та її народу. Вже на початку липня 1941 року фронт наблизився до Малина і на підступах до міста розгорнулись тяжкі оборонні бої. 15 липня почались бої за Малин.
Восени 1941 року у Малині створена підпільна організація на чолі з П.А. Тараскіним. Після загибелі Тараскіна організацію очолила Ніна Сосніна. 630 днів діяла Малинська підпільна організація. Ряд учасників підпілля були удостоєні високих урядових нагород. А.Тараскіну та Н. Сосніній посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 12 листопада 1943 року Малин звільнений від німецьких загарбників. Складні етапи життя пройшли малинчани в повоєнні роки та роки утвердження державності. Постановою Верховної ради України від 18 листопада 2003 року місто Малин Малинського району Житомирської області віднесено до міст обласного підпорядкування.
У 1972 році на честь загиблих жителів Малинського району (більш шести тисяч), у парку культури і відпочинку був висипаний Курган Безсмертя. У ньому — земля, вислана з багатьох міст-героїв. Недалеко від Кургану Безсмертя на п'єдесталі встановлена семидесятип’ятиміліметрова протитанкова гармата. Це пам'ятник героям Великої Вітчизняної війни. Гранітний обеліск визволителям міста від фашистських загарбників установлений на Привокзальній площі.
У 1984 році відкритий Меморіальний комплекс Героям Малинского підпілля, а в наступному році — Алея Героїв. На ній установлені погруддя Н.І. Сосніної, П.А. Тараскіна, Н.П. Грищенка, В.З. Вайсера, А.П. Єгорова, П.Ф. Захарченка, І.А. Барміна. У 1986 році в місті встановлений пам'ятник М.М. Миклусі-Маклаю, а в Малинському лісотехникумі створений музей ученого.
b