плетіння трав,
плетіння долі,
плетіння голосів і тіл
хотіли ми доволі
і він хотів,
метелик,
що сидів на мальві,
і крильцями малюнок плів
на тій стіні,
де ґанок
невміло причепився,
де ти сидів
впокорений та тихий
такий не схожий на себе...
кудись поділася юнацька пиха
та цоб-цабе на всіх і вся
метелик плів малюнок,
ти всміхався,
життя лилося
в Безкінечність...