для Л.Л.
Зіграй мені ноктюрн на срібних струнах серпня. Я сутінок п'янких накину теплий плед на плечі, що стомились тримати оборону, на груди, що болять від втрачених надій
Зіграй мені ноктюрн. Зіграй, не пошкодуєш. Я намалюю сни, яких ти ще не бачив. Окрайчиком небес я тихе твоє плесо підсві-чува-тиму впродовж тисячоліть.
Зіграй мені ноктюрн, коли мене не стане. Коли мій слід туман поглине і забуде, я в сон твій повернусь. В тобі я завше буду. Зіграй мені ноктюрн на струнах золотих...
©2007 - 2011 Інґвар Олафсон