З відбірного зела варитиму трунок. Вином черемшини, ясмином, барвінком вчинятиму вариво темної ночі...
Води дощової у срібнії ночви ввіллю. І не буде тобі порятунку як я у любистку твій перстень скупаю
В зеленому гаю, на річці, на луках так дзвінко, так дзвінко, так дзвінко лунатиме пісня про злуку-розлуку
У вухах, у серці, у пучках, в зіницях - ім'я моє буде в тобі пульсувати як я напою соловейка тим трунком
Зірницями небо як ватра займеться і буде коханням бездонна криниця. І кожна краплина в ній буде іскриться вогнем, що його ми колись запалили...
©2007 Інґвар Олафсон