Аз Воздам

Святослав Синявський
Зими немає і весни немає...Є світла дуалізм, є рештки раю. Є вирій і лелеки чорногузі, є піп і срібний хрест на пузі вагою в кілограм. Є піст, Великдень, крашанки, цілунки."Христос Воскрес!" - луною понеслось. О, як же лунко у відповідь: "Аз єсьмъ воздам!" Басисто під склепіння: "Терпіння, дочко, то таки терпіння,нічого особистого..."

Лети, душа-голубко, до мети, якщо вона десь є...Лети!

Ну, а якщо нема її, то попик Муравій чи там якийсь Пихто знайдуть її заміну. Вони уміють промивати мізки. Торочать про гріхи, про заборонену любов та про пролиту кров за ті гріхи, з якими народились ми. О так, дадуть нам на горіхи ці пастирі чи радше пастухи овечок блудних за всі ті втіхи, що їх зазнали Ми на луках смарагдових ...