У радгоспі – комбінаті імені 60 річчя Радянської України (тоді ще не було мобільних телефонів) добре була організована диспетчерська служба. В управлінні виробництвом це важливо. Всі дільниці були зв’язані з диспетчером (до речі тоді була посада заступника директора з оперативного управління виробництвом) телефонною мережею, до головного пульту було підключено і 25 мобільних радіостанцій. Це було зручно. В будь-яку хвилину можна було втрутитись в процес управління виробництвом, скорегувати технологічні карти, внести зміни та доповнення в програмне забезпечення управлінням тваринництвом.
Кожний день починався з виробничої радіогазети, слухали про досягнення колег за вчорашній робочий день, поздоровлення з днем народження працівників. Цілими днями в усіх цехах, виробничих приміщеннях тихесенько грала спокійна музика, що стимулювало працівників на стабільну, творчу роботу, від роботи треба вміти отримувати насолоду. Як колишній керівник виробництва я розумію переваги прогресивних методів управління. Та зараз диспетчерська служба залишилась, а тваринництво знищено. Кому це заважало?
Прапор Леніна
Така потужна організація в районі, та що в районі – в Україні, як радгосп-комбінат, мала свою багатотиражну газету, називалась вона «Прапор Леніна». Взагалі, повинен Вам сказати, що справа не в назві (може когось дратує?), газета була наша, Нивотрудівська, про наших людей, про передовиків і новаторів виробництва, про трудові династії, про досягнення,
про життя-буття трударів Ниви Трудової, нашої ниви, трудової. Доводилось і мені писати в нашому рупорі про працівників свинокомплексу. Активними спецкорами були Кушнір В.Д.,
Скляр В.М, Жаріков Ю.М., Гуржій В.С., Липка Н.І., Рясний В.І., Дашко І.П., Шавкун М.Г., Комісаренко В.Д.,
Марченко Л.М .