Візьму твій дощ. Він проситься в долоні. У лоні неба літепла багато. Його внесемо ночвами у хату. Тебе купати буду. Хай солоні, солодкі і гіркі інґрiдієнти дощу і тіла перетворяться в амріту...
Горіти будем разом, моя дивна Леле. Легеньким порухом зітхання вітру займеться ватра. Привітає Мітру наш сад камінний і його оселя. Солодкі і гіркі інґрiдієнти вогню і тіла перетворяться в амріту, зігріту подихом твоїм, Кохана...
©2003 Ingvar Olaffson