Зникає все і час і простір... І ми зникаємо між літер. Та вітер напина вітрило руже і жити хочеться... Байдуже, що думає про це всесвітня медицина. Як м'якне від багаття цина, так м'якне серце від кохання... І ми стаємо інші, про_дов_жу_ю_чи існування...
Собі та людям...