На лихо, чи на щастя? Не легко зрозуміти ці знаки, що розкидала в пустелі Гра. Тому зварю я зела, порину в простір міту. Там - келих, спис, герой, Гора. На тому березі - сумління. На цьому - пристрасть, приворотний трунок, томління Діви, труєний дарунок... І сон, і молодість нетлінна, і кришталевий гріб, і грізна варта...І Птах, і подзвін, і політ стріли...
Ти раптом спинишся, спитаєш - "варто варити вариво? куди ми забрели?" Питання сипати дарма! Господар Гри не відповість, лиш натяк заховає в гущі кави. І поведе тебе через поля і пущі. Ласкаво, ніжно, твердо, неухильно щоб ти до скону ніс як Квазімодо горб, як Сірано горбатий ніс, Пустелі цій Благую Повість...
©2003 Ingvar Olaffson