В нас залишилось лиш „БУЛИ”... Десь там на денці, в чаші срібній - частинки сивої золи уже нікому не потрібні. На дні, на дні, на дні... На дні...
Пекельні ночі, сизі дні та клекіт вороння на дроті. В сумному місті ми - одні. В пустій кав'ярні Паваротті ніяк компакт не доспіва. Я ще живий, і ти жива... У місті сивім в синім ґроті на жовтім килимі душа таїнну вимовляє мантру: " О, люба, ти не тлінна, кохана, мила, златодзвінна!!!" Тому і я живий, і ти... Лети ж до мене, вже пора...