Я прощаюся з минулим

Василь Кузан
Я прощаюся з минулим.
Протираю скло думок.
Щось просвічує крізь іній,
Щось не влазить у рядок.

Відриваю скоч із рота,
Надриваюся, кричу,
Та не можу днів минулих
Визбирати аличу.

Розгубилися перлини,
Наче сливи у траві,
Ніби сльози на папері, –
Тільки страх у голові.

Я боюся йти у завтра,
Сумніви тривожать: чи
Попрощаюся з минулим,
Чи залишуся ні з чим?