,,,,,,
Громаддя хмар лілових, грозових з-за моря штормового суне. Громи відлунням грізним за горизонтом здається гримають дверима у потойбіччя...
.....
Леленька лагідна стеле постеленьку, солодко сон затуляє повіки. Вік би так спати на теплих колінцях, з лона у люлю летіти погідно-гойдливу, зливою златотепла загорнувшись, заснути
.....
Ні на коня, ні на лань силуетом не схожий звір випасається в лузі вільжистім. В тім'я ціловані Богом істоти вийшли на лови Коня та вуздечко згубили...
.....
Поряд манесенька птаха летіла. Тілом на хвиленьку світла посіла. Місяць сховала в густих очеретах ніч-чарівниця, подруга зірниць вечорових...
,,,,,,,,,
©2005 Ingvar Olaffson